Другий день Всеукраїнської Літньої онлайн-школи «Освітні ініціативи» – 2025 був справді захоплюючим! Спікери та учасники активно взаємодіяли, ділилися професійним досвідом та творчими ідеями в різних напрямах.
Секція «Менеджмент освіти» продовжила свій натхненний марафон перетворивши 3 червня на день глибоких сенсів, дієвих рішень і лідерських інсайтів. Ранкову хвилю професійного діалогу задала Надія Лещик, освітній омбудсмен України, яка допомогла учасникам зазирнути у правову складову щоденної управлінської практики – як зробити заклад освіти простором, де права і обов’язки не просто задекларовані, а реалізуються у взаємоповазі, безпеці та довірі. Далі керівники заглибилися в одну з найактуальніших тем – профільну освіту. Юлія Романенко, проєктний менеджер Команди підтримки відновлення та реформ МОН України, яскраво і змістовно розповіла, як створити освітню програму академічного ліцею, що відповідає запитам учнів і реаліям нового часу. Завершила насичений день Надія Кравченко – директор, тренер і натхненниця, яка поділилася реальними кейсами мотивації та командного лідерства: як перетворити управлінську команду на справжнє ядро змін.
Секція «Учителі навчальних дисциплін ЗЗСО» розпочалася виступом Наталії Носик, головного фахівця Управління зв’язків з громадськістю та фінансової обізнаності Національного банку України. У доповіді на тему «Упровадження підприємництва і фінансової грамотності в НУШ» спікер акцентувала увагу на важливості формування у школярів базових фінансових навичок, розповіла про наявні ресурси НБУ для вчителів і нові ініціативи, спрямовані на розвиток підприємницького мислення у здобувачів освіти. Галина Гаврилюк, кандидат педагогічних наук, доцент кафедри теорії й методики викладання навчальних дисциплін КВНЗ «Херсонська академія неперервної освіти», презентувала тему «Сакральні символи прадавньої спадщини українського народу: досліджуємо, вивчаємо, шануємо». Спікер наголосила на важливості збереження національної культурної спадщини та інтеграції тем сакральних символів у навчальні програми, що сприятиме формуванню в учнів глибшого розуміння української ідентичності. Завершив робочий день Вадим Васильович Токолов, головний спеціаліст відділу інституційного аудиту управління Державної служби якості освіти в Херсонській області, виступив із темою «Особливості сертифікації педагогічних працівників: актуальні зміни та нові можливості». Спікер висвітлив останні зміни в процедурі сертифікації, роз’яснив вимоги до педагогів і надав практичні поради щодо підготовки до сертифікаційного оцінювання.
Секцію «Початкової освіти» відкрила Козар Ольга Олександрівна, учитель початкових класів Чорнобаївського ліцею Чорнобаївської сільської ради Херсонського району Херсонської області, яка ознайомила учасників з феноменом «нейронауки» для здійснення ефективного навчання учнів початкової школи. Закцентувала на ключових аспектах про роботу мозку, які відповідають природним процесам розвитку та засвоєння інформації у дітей. Особливості навчання учнів початкової школи на основі методу проєктів презентувала Морзе Наталя Вікторівна, співавтор модельних навчальних програм з інформатики для НУШ (адаптивний і базовий рівень), а також кількох поколінь підручників з інформатики для початкової, середньої і старшої школи, член-кореспондент Національної академії педагогічних наук України, професор Київського столичного університету імені Бориса Грінченка, доктор педагогічних наук, заслужений працівник освіти України, міжнародний експерт з цифрових навичок та цифрового навчання Європейської навчальної фундації European Training Foundation (м. Київ). Доповідач звернула увагу на формування відповідальності й самостійності під час такої діяльності, на розвиток уміння планувати свою роботу, контролювати прогрес, виконувати поставлені завдання та нести відповідальність за результат. Ідеї створення інтерактивних осередків як складової Нової української школи розглядали з Сотніковою Вікторією Романівною, учителем початкових класів Херсонської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 4 Херсонської міської ради. Спікер закцентувала на дитиноцентризмі та компетентнісному підході як ключовому елементі філософії НУШ. Ковач Ірина Миколаївна, заступник директора з наукової роботи Херсонської обласної бібліотеки для дітей ім. Дніпрової Чайки, сертифікований медіатренер, автор посібників АУП з медіаграмотності запропонувала учасникам секцій низку онлайн-сервісів та інструментів штучного інтелекту для використання на уроках у початковій школі, серед яких: Padlet, Gemini, Leonardo.Ai, Canva, Kazka.fun. Завершальною була взаємодія з Павловою Тетяною Сергіївною, науковим співробітником відділу початкової освіти ім. О. Я. Савченко Інституту педагогіки НАПН України, вчителем початкових класів, співавтором НМК з інтегрованого курсу «Я досліджую світ» для 1-4 класів, яка представила учасникам методичний конструктор для уроків інтегрованого курсу «Я досліджую світ».
Учасники секції «Дошкільна освіта» робочий ранок розпочали разом з Гавриш Наталією Василівною, доктором педагогічних наук, професором кафедри загальної педагогіки і дошкільної освіти Волинського національного університету імені Лесі Українки, досліджуючи гру-стратегію як педагогічну технологію в контексті соціально-ігрового проєктування організації ігрової діяльності дошкільнят. Наталія Василівна представила організаційні аспекти гри-стратегії, принципи розгортання та ключові характеристики гри-стратегії. Про інструменти соціально-емоційного розвитку дітей дошкільного віку як фундаменту для успіху в школі та впродовж життя говорили з Швед Ганною Володимирівною, доктором філософії, доцентом кафедри теорії й методики дошкільної, початкової освіти та мовних комунікацій КВНЗ «Херсонська академія неперервної освіти». Продан Любов Анатоліївна, тренер The LEGO Foundation представила педагогіку гри в дії, створивши позитивне, підтримуюче та розвиваюче середовище, де учасники секції отримали практичний досвід розвитку потенціалу, зміцнення емоційного здоров’я та можливість «бути в моменті», відчувати себе щасливішими у процесі навчання. Звернула увагу на ключові аспекти підготовки дитини до школи Гісь Ольга Михайлівна, кандидат фізико-математичних наук, директор Школи вільних і небайдужих в м. Львів, співавтор підручника з математики для початкових класів за НУШ-2 та НМК до нього під час доповіді на тему «Школа Міркувань» запрошує на навчання: мислення, математика, абетка. Виступ наочно демонстрував принцип наступності дошкільної та початкової освіти в дії.
Взаємодія учасників секції «Спеціальна освіта» розпочалася з майстер-класу логопедів Херсонського ясел-садку № 36 комбінованого типу для дітей з вадами мовлення Херсонської міської ради Людмили Безлер та Тетяни Анісімової «Від звука до букви», під час якого фахівці зробили огляд своєї збірки конспектів та практичних завдань, адаптованих до дистанційних занять для дітей старшого дошкільного віку. Ідеї та практичні напрацювання стали надихаючими для учасників секції. Глущенко Ірина, доцент кафедри теорії й методики виховання, психології та інклюзивної освіти КВНЗ «Херсонська академія неперервної освіти» взаємодію з учасниками присвятила висвітленню причин виникнення мовленнєвих порушень у дітей. Розкрила теоретичні і практичні аспекти здійснення процедури анамнезу, особливості консультування батьків, способи організації логопедичної допомоги дітям у ранньому віці.
Спілкування колег на секції «Психологія» розпочалося з майстер-класу «Майстерня соціального педагога. Як говорити про вибір професії і не зіпсувати стосунки з дітьми». Юлія Скачок, соціальний педагог Херсонської багатопрофільної гімназії № 20 ім. Б. Лавреньова закцентувала на важливості ролі батьків під час профорієнтації та представила цікавий інструмент для профорієнтаційної роботи з дітьми та сім’ями. Про можливості арттерапії як засобу посттравматичного зростання говорили разом із Оленою Вознесенською – старшою науковою співробітницею Інституту соціальної та політичної психології НАПН України, почесною президенткою ВГО «Арт-терапевтична асоціація». Спікер розповіла про вплив психологічної травми та представила практичний досвід позитивних психологічних змін на конкретних прикладах.
Робота всіх секцій пройшла у формі відкритого діалогу та конструктивного обміну думками, надихаючи освітян на впровадження нових підходів в освітній процес.
