Page 27 - Від інституту удосконалення вчителів до академії неперервної освіти

ДО 75-РІЧЧЯ АКАДЕМІЇ

в стінах академії, увійшов до переліку музеїв, що є державною частиною Музейного
фонду України. З 2005 року вона вже виконувала обов’язки доцента кафедри
менеджменту освіти інституту.

Ще одна сторінка життя В. О. Чабаненко – участь у громадській діяльності
країни. Упродовж вісімнадцяти років Валентина Олександрівна очолювала обласну
організацію Спілки жінок України й була лідером обласного об’єднання «Жінки за
майбутнє». Не злічити тих добрих справ, що стали реальними в області завдяки
величезній енергії, авторитету, наполегливості цієї прекрасної представниці людства.
Акції добра, що проводились членами партії «Жінки за майбутнє», широко відомі
в місті та області. Це зустрічі з породіллями в пологових будинках, доставка необхід-
них товарів літнім людям, допомога опікунським сім’ям у підготовці до першого
вересня, залучення до такої підтримки керівників та спонсорів. Корисною була
й робота центру соціально-психологічної підтримки жінок, сім’ї, дітей, що діяв за
програмою «Порадниця», експедиції в «глибинки» та широка просвітницька робота.

Та які б посади не обіймала Валентина Олександрівна, вона завжди залиша-
лася прикладом сумлінності, щирості, порядності. Інтелігентна, приваблива, добра
жінка з чарівними розумними очима мала глибоку і вразливу душу, яка легко
відгукувалася на всі негаразди людей. Тому вони йшли до неї зі своїми бідами.
Її любов до життя, до людей зігрівала та надихала кожного, хто мав щастя хоча
б колись зустрітися, поспілкуватися з нею.

Однією з перших в Україні В. О. Чабаненко відзначена високою нагородою –
орденом княгині Ольги ІІІ ступеня. За плідну працю нагороджена Почесною грамотою
Кабінету Міністрів України, Почесним знаком «Відмінник освіти України» та ін.

На початку 1990-х років неперервність післядипломної освіти забезпечувалась
органічним поєднанням курсової підготовки, роботи в міжкурсовий період та само-
освіти.

Курсова підготовка в інституті стала об’єднувальною ланкою післядипломної
педагогічної освіти Херсонщини, яка, з одного боку, стимулювала самоосвітню діяль-
ність педагога, а з іншого, впливала на характер і зміст методичних заходів у між-
курсовий період.

В інституті щорічно поглиблену курсову підготовку проходили понад 3000 педа-
гогів, іншими формами перепідготовки було охоплено близько 4500 педагогів.

У курсовій перепідготовці значне місце відводилося практиці й стажуванню.
Зокрема, для керівників шкіл та дошкільних навчальних закладів проводилося
стажування на об’єктах перспективного педагогічного досвіду області та України.
У період з 1991 по 1994 роки динамічні групи слухачів вивчали досвід роботи
педагогічних колективів у Києві, Ужгороді, Львові, Дніпропетровську, Тернополі,
Сумах, Рівному та інших містах України, а також у Москві, Ризі, Санкт-Петербурзі,
Мінську. З числа таких стажерів створювалися творчі групи для роботи в міжкурсовий
період над удосконаленням окремих аспектів практичної педагогічної та
управлінської діяльності: демократизація і гуманізація управлінської діяльності;
диференціація навчально-виховного процесу на основі педагогічної діагностики;
уведення в навчальний процес експерименту щодо інтегрованого та варіативного
навчання; форми й методи інтенсифікації навчально-виховного процесу; новий
господарчий механізм; контроль і керівництво навчальним процесом за вибором
навчальних предметів тощо.

У ході ж курсової підготовки створювались і працювали експериментально-
пошукові групи вчителів із різних напрямів. Результати їхньої роботи
узагальнювались і впроваджувались у практичну діяльність.

Інтенсифікація навчального процесу на курсах відбувалася також завдяки

25