Page 25 - Від інституту удосконалення вчителів до академії неперервної освіти

ДО 75-РІЧЧЯ АКАДЕМІЇ

ської РСР, члени Радянської асоціації педагогів-дослідників, представники Болгарії
та Польщі.

Дієвим засобом інтеграції науки в практику роботи навчальних закладів стали
школи передового педагогічного досвіду. При інституті була створена картотека
об’єктів передового педагогічного досвіду. Працівники спрямовували діяльність
методичних служб області на поєднання процесу створення передового педагогічно-
го досвіду з використанням в практиці досягнень педагогічної науки. Про ефективну
роботу педагогів та якість матеріалів передового педагогічного досвіду свідчить зане-
сення до центральної картотеки передового педагогічного досвіду УРСР досвіду ро-
боти вчителя-методиста початкових класів школи № 4 м. Нової Каховки Р. В. Маренюк35.

Розвиток інституту як науково-методичного центру роботи з педагогічними
кадрами значно підвищив науково-теоретичний і методичний рівень роботи в усіх
районах Херсонщини з професійного розвитку педагогів та формуванню в них
наукового світогляду.

Післядипломна педагогічна освіта як чинник розбудови національної
школи. Суспільно-політичні та соціально-економічні зміни, які відбулися на початку
90-х років з проголошенням незалежності України, спонукали до пошуку нової
освітньої парадигми. Дуже важливу проблему в цьому контексті мала розв’язати
система післядипломної педагогічної освіти: допомогти педагогам віднайти
відповідну вимогам часу методологію діяльності.

Суспільний виклик того часу вимагав від системи післядипломної освіти
пошуку нових форм і методів роботи з педагогічними кадрами, оскільки тільки
соціально-активний, творчий педагог, професіонал свої справи здатний забезпечити
різнобічний розвиток дитини, виховати свідомого громадянина України.

З метою визначення тенденцій розвитку вітчизняної освітньої галузі в грудні
1992 року відбувся Всеукраїнський з’їзд працівників освіти, який розглянув концепцію
розвитку освіти. У подальшому розглянута концепція стала основою постанови «Про
Державну національну програму «Освіта» («Україна XXI століття») (1993), де зазна-
чено, що «педагогічні працівники мають стати основною рушійною силою відро-
дження та створення якісно нової національної системи освіти. У зв'язку з цим
головна увага має бути зосереджена на підготовці нового покоління педагогічних
працівників, підвищенні загальної культури, професійної кваліфікації та соціального
статусу педагога до рівня, що відповідає його ролі у суспільстві»36.

Херсонський обласний інститут удосконалення кваліфікації вчителів був
готовий до виконання визначених державою завдань, адже мав чітко вибудовану
структуру та якісний кадровий склад. У 1994 році до структури інститут входило
6 навчально-методичних лабораторій, які об’єднали 24 навчально-методичні кабіне-
ти, Південний центр інноваційних методик Академії наук України, Центр експрес-
інформації, перспективного педагогічного досвіду, збільшилася до 8 кількість кафедр.
У складі інституту було 28 базових шкіл, 7 дошкільних навчальних закладів, школа
педагогічної майстерності, спецфакультет «Психологія. Практичний психолог освіти».

Професорсько-викладацький склад мав високий науковий потенціал і педаго-
гічний досвід: 2 члени-кореспонденти АПН; 4 доктори наук, у тому числі 3 професори;
26 кандидатів наук, у тому числі 17 доцентів; 2 особи навчалися в докторантурі,
4 – в аспірантурі. Методисти інституту: 92% нагороджені знаком «Відмінник освіти»,

35 Крисюк С. В. Розвиток післядипломної освіти педагогічних кадрів в Україні (1944–1995 рр.): монографія. Львів: ЛОНМІО, 1997.
206 с.
36 Державна національна програма «Освіта» (Україна ХХІ століття). Київ. : Райдуга, 1994. 64 с.

23