Page 26 - Від інституту удосконалення вчителів до академії неперервної освіти

КОМУНАЛЬНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД
«ХЕРСОНСЬКА АКАДЕМІЯ НЕПЕРЕРВНОЇ ОСВІТИ»

ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ

5 – навчалися в аспірантурі37.
З 1992 року у зв'язку з розширенням функцій інституту, організацією кафедр,

з метою забезпечення ефективного управління науково-методичною діяльністю при
інституті створено вчену раду, яка отримала повноваження:

– ухвалювати навчальні програми, плани курсів підвищення кваліфікації педа-
гогічних кадрів, авторські програми, плани спецкурсів, факультативів для загально-
освітніх навчальних закладів; рішення з питань навчального процесу;

– визначати основні напрями наукових досліджень в інституті та експеримен-
тальної роботи в загальноосвітніх навчальних закладах області;

– оцінювати науково-педагогічну діяльність структурних підрозділів;
– ухвалювати рішення щодо рекомендації кандидатур на присвоєння вчених
звань доцента, професора.
Вчена рада інституту розглядала також інші питання діяльності закладу.
У 1993 році на базі інституту створено Музей історії народної освіти, у якому
зібрано понад 1000 експонатів: книги навчально-виховного змісту, наочні посібники,
роздатковий дидактичний матеріал, учнівські роботи різних видів, результати
наукових, методичних, управлінських, практично-педагогічних пошуків, фотопам’ятки,
конспекти уроків, плани виховних заходів, щоденники педагогічних спостережень,
фотоплівки, фотографії – зразки обладнання уроку, предметного кабінету й класу,
альбоми розвитку народної освіти в районах області.
Ініціаторами створення музею були О. Ф. Соколова, В. Д. Сергієнко,
Й. М. Аптекарєв, директор інституту Л. С. Чорноостровець. Результатом їхньої
роботи було те, що музей у 2000 році ввійшов до переліку музеїв, які перебувають
у переліку підприємств та організацій, де зберігаються музейні колекції та музейні
предмети, що є державною власністю й належать до державної частини Музейного
фонду України.
Оскільки музей є джерелом інформації для відвідувачів, то пріоритетними
формами та методами його роботи стали:
– оглядові та тематичні екскурсії;
– залучення слухачів курсів та студентів навчальних закладів області до
виявлення, вивчення та описування педагогічних пам’яток із метою виховання
дбайливого ставлення до вітчизняної культури;
– підготовка рефератів, статей, курсових, випускних та дипломних робіт,
оглядів методичної літератури з педагогічної проблематики, певних видів навчальних
посібників із використанням першоджерел, фондових зібрань музею38.
З 1993 року до складу колективу інституту увійшла непересічна особистість,
професіонал своєї справи – Валентина Олександрівна Чабаненко. Працюючи
в облдержадміністрації, В. О. Чабаненко входила до складу кафедри наукових основ
управлінської діяльності Південноукраїнського регіонального інституту
післядипломної освіти педагогічних кадрів, головною метою якої було надання
науково-методичної та практичної допомоги керівним кадрам освіти Херсонщини.
У 2000–2004 роках Валентина Олександрівна обіймала посаду проректора
Південноукраїнського регіонального інституту післядипломної освіти педагогічних
кадрів. Вона відразу звернула увагу на стан «Музею історії освіти Херсонщини»,
доклавши разом з колегами-однодумцями багато зусиль до забезпечення належного
рівня його організації. Саме це сприяло тому, щоб музей, який і сьогодні працює

37 Чорноостровець Л. С., Кудрявцева В. Ф., Водотика С. Г. Щоб дати вчителеві крила. Джерела. № 39–40. С. 7−10.
38 Зубко А. М., Морева Т. Г.Історія розвитку Південноукраїнського регіонального інституту післядипломної освіти педагогічних
кадрів (1944–2009). Херсон: РІПО, 2009. 44 с.

24