Page 24 - Від інституту удосконалення вчителів до академії неперервної освіти

КОМУНАЛЬНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД
«ХЕРСОНСЬКА АКАДЕМІЯ НЕПЕРЕРВНОЇ ОСВІТИ»

ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ

У 1987 році за успіхи у Всесоюзному соціалістичному змаганні організацій і за-
кладів системи Міністерства освіти СРСР, успішне виконання завдань дванадцятої
п’ятирічки інститут був нагороджений перехідним Червоним прапором Міністерства
освіти СРСР та ЦК профспілки працівників освіти, вищої школи і наукових установ,
який і зараз знаходиться в Музеї історії народної освіти.

У кінці 1980-х років інститут перейшов на науково-лабораторну структуру, до
складу якої входило 6 навчально-методичних лабораторій, що забезпечило
подальший розвиток інституту як методичного центру області, а пізніше – з організа-
цією 3-х кафедр в 1987 році, − науково-методичного центру.

Удосконалення роботи інституту знайшло своє вираження в співпраці з науко-
во-дослідними установами. Так, у закладі було створено лабораторію з естетичного
виховання АПН СРСР, що сприяло підвищенню науково-методичного рівня роботи,
творчому зростанню слухачів, успішному запровадженню в практику результатів
наукових досліджень32.

Як науково-методичний центр, інститут, крім інших напрямів роботи, працював
на основі аналітичного підходу над темою «Підготовка управлінських кадрів із питань
демократизації управління народною освітою»33.

Новою формою роботи інституту стало підвищення кваліфікації педагогів
одночасно з їхнім оздоровленням. Для цього поряд з інститутом зведено п’ятиповер-
хову будівлю під санаторій-профілакторій та гуртожиток. У 1990 році відкрито
санаторій-профілакторій на 120 місць і готель на 70 місць для слухачів, які приїжджа-
ють на курси, обласні семінари, науково-практичні конференції, педагогічні читання.

Під санаторій-профілакторій було відведено 4 поверхи будівлі. Загальна
площа – 3,4 тис. кв. м. Усього житлових кімнат – 57, із них 37 – двомісні, 14 –
тримісні, 2 – чотиримісні. У кожному блоці – 2 кімнати, гігієнічний душ, санвузол.
Житлова площа на 1 слухача – 14,5 кв. м.

Санаторій-профілакторій мав 36 лікувальних кабінетів, їдальню. Лікувальна
площа на 1 особу – 11,2 кв. м.

Санаторій-профілакторій було обладнано сучасною медичною апаратурою, що
дозволяло здійснювати лікування й профілактику типових для педагогів
захворювань.

Житлові кімнати готелю розташовано: 4 – на ІІ поверсі, 4 – на ІV поверсі, 12 –
на V поверсі. Усього 20 кімнат. Загальна площа готелю – 1,02 тис. кв. м34.

Важливим аспектом діяльності інституту стало проведення масових педагогіч-
них заходів: конкурсів, виставок, конференцій тощо. Зокрема, з 1990 року на базі
інституту почали проводитись обласні конкурси «Творчий учитель року».

На Херсонщині здійснювалася послідовна робота щодо естетичного виховання
учнів. При інституті на громадських засадах було створено науково-методичну лабо-
раторію естетичного виховання, яку очолив кандидат педагогічних наук, доцент
В. Г. Бутенко. За його ініціативи в 1991 році проведена Міжнародна наукова конфе-
ренція «Естетичне ставлення до мистецтва та процес його формування». У заході
взяли участь працівники Всесоюзного науково-дослідного інституту мистецтвознав-
ства Міністерства культури СРСР і Академії наук СРСР, Міністерства освіти Україн-

32 Чорноостровець Л. С. КудрявцеваВ. Ф., С. Г. Водотика С. Г. Щоб дати вчителеві крила / за заг. ред..Л. С. Чорноостровець,.
Джерела. № 39–40. С. 7−10.
33 Крисюк С. В. Розвиток післядипломної освіти педагогічних кадрів в Україні (1944–1995 рр.): монографія. Львів: ЛОНМІО, 1997.
206 с.
34 Зубко А. М. Морева Т. Г.Історія розвитку Південноукраїнського регіонального інституту післядипломної освіти педагогічних
кадрів (1944–2009). Херсон : РІПО, 2009. 44 с.

22