Page 20 - Від інституту удосконалення вчителів до академії неперервної освіти

КОМУНАЛЬНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД
«ХЕРСОНСЬКА АКАДЕМІЯ НЕПЕРЕРВНОЇ ОСВІТИ»

ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ

відігравав у їх вирішенні важливу роль, оскільки координував роботу методичних
служб районного й шкільного рівнів з організації проблемних постійно діючих семіна-
рів, практикумів, шкіл передового педагогічного досвіду, творчих груп. Результатом
цілеспрямованої системної роботи стало підвищення інтересу вчителів до вивчення
та запровадження нових педагогічних ідей.

Позитивно вплинуло на якість роботи педагогів і запровадження атестації вчи-
телів згідно із Законом Української РСР «Про народну освіту» (1974). Запровадження
атестації педагогічних кадрів стимулювало всі ланки системи підвищення кваліфікації
до пошуку нових ефективних форм роботи з педагогами, спонукало до вдоскона-
лення методичної роботи та виводило на новий рівень самоосвітню роботу освітян.

Одним із завдань самоосвіти вчителів було вдосконалення науково-теоретич-
ної та технологічної підготовки, ознайомлення зі змістом і методикою викладання за
новими програмами. У самостійній роботі велика увага зверталася на впровадження
в практику навчально-виховної роботи принципів поєднання навчання з життям,
вивчення передового педагогічного досвіду, використання технічних засобів
навчання, виготовлення й застосування наочних посібників. Велика увага також
приділялась організації та якості самоосвітньої роботи вчителів. Крім опрацювання
теоретичних і методичних питань, учителі вивчали нові технології виробництва29.

Зазначений період охарактеризувався активізацією діяльності науковців,
керівників освіти, учителів-практиків щодо розробки загальнотеоретичних та науково-
методичних засад організації роботи педагога, які знайшли своє відображення
в монографіях, навчальних посібниках, методичних рекомендаціях, статтях.

У 1978 році інститут очолила Євгенія Іванівна Коломийцева (1978-1981). Під її
керівництвом у 1980 році вперше в області розпочалася робота над єдиною науково-
методичною проблемою «Оптимізація навчально-виховного процесу».

Необхідно зазначити, що в практику роботи інституту увійшли педагогічні
читання з різних питань патріотичного, ідейно-морального виховання учнів.
Навчально-методичним кабінетом виховання було розроблено різні форми
позакласної та позашкільної роботи. Широке поширення отримали суспільно-
політичні клуби, об’єднання за інтересами, клуби вихідного дня, клуби
інтернаціональної дружби, шкільні музеї.

У процесі роботи над єдиною науково-методичною проблемою області,
з метою об’єднання зусиль освітян Херсонщини в напрямі оптимізації навчально-
виховного процесу проведено обласну науково-практичну конференцію з цього
питання. Під керівництвом інституту в школах області були створені зразкові
навчальні кабінети, ідеологічні комплекси, кабінети для учнів «Сам навчайся, сам
працюй».

Херсонський обласний інститут удосконалення кваліфікації вчителів
у 1981 році втретє змінив адресу і кабінети розташувалися в новому приміщенні по
вулиці Паризької Комуни, буд. 1.

В умовах реформування освіти інститут став центром підвищення науково-
дослідницької, методичної та фахової підготовки педагогів. Його діяльність була
спрямована на впровадження в практику роботи школи досягнень педагогічної науки.
Друковані видання інституту, що узагальнювали ППД, були важливим засобом
поширення ефективних форм і методів роботи освітян.

Однією з дієвих форм роботи з учительством залишалися школи передового

29 Жорова І. Я. Розвиток системи підвищення кваліфікації педагогів в Україні другої половини ХХ – початку ХХІ століття.
Педагогічний альманах: збірник наукових праць. Випуск 8. Херсон: РІПО, 2010. С. 246–250.

18