Page 18 - Від інституту удосконалення вчителів до академії неперервної освіти

КОМУНАЛЬНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД
«ХЕРСОНСЬКА АКАДЕМІЯ НЕПЕРЕРВНОЇ ОСВІТИ»

ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ

– узагальнення й упровадження в практику роботи шкіл інноваційних засобів
навчання й виховання, результатів науково-педагогічних досліджень;

– керівництво методичною роботою в школах;
– експериментальної діяльності;
– контроль за станом навчально-виховної роботи шкіл і ефективністю
підвищення кваліфікації кадрів;
– надання допомоги районним (міським) методичним кабінетам.
У структурі інституту на той час діяло 19 навчально-методичних кабінетів, які
забезпечували реалізацію зазначених завдань25.
У кінці 1960-х років у країні почався поступовий перехід на нові навчальні
плани та програми. Тож інститут активно долучився до відповідної підготовки
педагогів. Зокрема, було перепідготовлено 545 учителів початкових класів. Крім того,
у районах і містах області проведено 226 семінарів, якими охоплено 2750 осіб.
Основним змістом роботи постійно діючих семінарів було надання допомоги
вчителям усіх категорій в оволодінні найбільш складними темами нових програм,
у проведенні лабораторних і практичних робіт, відкритих уроків, конференцій,
екскурсій тощо. Була організована робота пересувних бібліотек для вчителів
найбільш віддалених районів.
Зміни, що відбувалися на початку 70-х років в системі освіти, спричинили онов-
лення змісту й форм підвищення кваліфікації вчителів на районному та шкільному
рівнях. З’явилися нові організаційні форми здійснення методичної роботи: стажуван-
ня, наставництво, творчі групи та ін. Для координації методичної роботи в області
була створена навчально-методична рада інституту. До її компетенції належали:
– аналіз ефективності діяльності навчально-методичних кабінетів інституту,
районних (міських) методичних кабінетів та визначення шляхів удосконалення їхньої
роботи;
– аналіз та узагальнення ППД та вироблення пропозицій щодо запровадження
його в практику роботи шкіл;
– сприяння пошуку та використанню в навчально-виховному процесі сучасних
форм, методів та засобів навчання;
– вивчення питань, що входять до компетенції навчально-методичної ради,
безпосередньо в школах області за дорученням Херсонського обласного відділу
народної освіти.
У 1970-1974 роках колектив інституту суттєву увагу приділяв упровадженню
нових програм і підручників у навчально-виховний процес шкіл, застосуванню
проблемного методу навчання, дослідництву, самостійній роботі учнів, використанню
технічних засобів навчання.
Учителі також залучалися до експериментально-дослідницької роботи під
керівництвом науково-дослідних інститутів педагогіки та психології УРСР (апробація
навчальних планів та програм, підручників, факультативів)26.
Зокрема, експериментальна робота в області в цей період проводилась з двох
питань: перевірки нових програм і підручників у 3-х класах на базі шкіл Білозерського
району та проекту нової програми з історії СРСР для 9 класів у середніх школах
№ 37, № 50 м. Херсона, Цюрупинській школі № 2. Результати експериментальної ро-
боти були обговорені в травні 1971 року на обласній науково-практичній конференції

25 Південноукраїнський регіональний інститут післядипломної освіти педагогічних кадрів: Нам – 60 / А. М. Зубко (голова
ред.кол.). Херсон : РІПО, 2004. 130 с.
26 Жорова І. Я. Розвиток системи підвищення кваліфікації педагогів в Україні другої половини ХХ – початку ХХІ століття.
Педагогічний альманах: збірник наукових праць. Випуск 8. Херсон: РІПО, 2010. С. 246–250.

16