Page 16 - Від інституту удосконалення вчителів до академії неперервної освіти

КОМУНАЛЬНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД
«ХЕРСОНСЬКА АКАДЕМІЯ НЕПЕРЕРВНОЇ ОСВІТИ»

ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ

року перебудови роботи шкіл республіки у світлі рішень ХХІ з’їзду КПРС та Закону
«Про зміцнення зв’язку школи з життям». Зокрема, міністр освіти УРСР тов. Білодід
зазначав, що «…важлива роль відводиться педагогічній науці в перебудові науки.
Вона повинна бути науковим променем, який освітлює перебудову, що йде в школі…
Керівники шкіл мають бути справжніми організаторами творчої роботи. Вони повинні
створювати атмосферу творчих шукань»21.

Херсонському обласного інституту вдосконалення кваліфікації вчителів відво-
дилася важлива роль у забезпеченні наукової основи в методичній роботі педагогів.
Тож у 1966 році при інституті почав працювати лекторій наукової інформації для
вчителів.

У 1967-1968 навчальному році під час курсової перепідготовки від 50 % до
80 % відводилося на лекції науково-теоретичного характеру. Для участі в роботі
курсів залучалися кваліфіковані викладачі вищих навчальних закладів, Берислав-
ського педагогічного училища, кращі вчителі. Був створений постійний склад
лекторів. Уперше почав здійснюватися диференційований підхід при комплектуванні
груп слухачів курсів і семінарів.

У 1967 році у складі інституту діяло вже 15 кабінетів: педагогіки, дошкільного
виховання, початкових класів, мови і літератури, іноземних мов, фізики і математики,
історії і географії, біології і хімії, шкіл-інтернатів, навчального кіно, технічних засобів
навчання, фізичного виховання, позакласної і позашкільної роботи, виробничого
навчання, вечірніх шкіл22.

Одним з основних напрямів діяльності Херсонського обласного інституту
вдосконалення кваліфікації вчителів було надання методичної допомоги
рай(міськ)методкабінетам в організації методичної роботи, самоосвіти педагогічних
кадрів. Методична допомога проводилася відповідно до чинного Положення про
методичну роботу й була спрямована на підвищення якості знань учнів, подолання
другорічництва, удосконалення педагогічної майстерності вчителів.

Основними формами методичної роботи було обговорення доповідей з досві-
ду роботи, доповідей науково-теоретичного й психолого-педагогічного характеру,
проведення відкритих уроків, організація практичних занять з питань проведення
лабораторних і практичних робіт, надання консультацій тощо. Особливий акцент
у роботі предметних і методичних комісій ставився на опрацювання питань науково-
теоретичного й психолого-педагогічного характеру.

Однією з нових форм роботи з удосконалення кваліфікації педагогічних кадрів
були школи передового педагогічного досвіду, що створювалися на базі кращих шкіл,
педагогічні колективи яких творчо працювали над реалізацією навчально-виховних
завдань. У 1967-1968 навчальному році в інституті було створено першу обласну
картотеку передового педагогічного досвіду, підготовлено рекомендації щодо
обладнання шкільних кабінетів історії і суспільствознавства.

На увагу заслуговує також робота опорних шкіл Херсонщини. Їхніми основними
завданнями були: упровадження в практику роботи школи останніх досягнень
педагогічної науки; накопичення інформації, вивчення й пропаганда досвіду вчителів-
новаторів і передових шкіл, проведення педагогічних експериментів з найбільш

21 Стенограма республіканської наради активу працівників народної освіти про підсумки першого року перебудов роботи шкіл
республіки в світлі рішень ХХІ з’їзду КПРС та закону про зміцнення зв’язку школи з життям / ЦДАВО України. Ф. 166. Оп. 15.
Сп. 2711. Арк. 51, 53.
22 Зубко А. М., Морева Т .Г. Історія розвитку Південноукраїнського регіонального інституту післядипломної освіти педагогічних
кадрів (1944-2009). Херсон: РІПО, 2009. 44 с.

14