Page 12 - Від інституту удосконалення вчителів до академії неперервної освіти

КОМУНАЛЬНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД
«ХЕРСОНСЬКА АКАДЕМІЯ НЕПЕРЕРВНОЇ ОСВІТИ»

ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ

вадження політехнічного навчання, потребували відповідної підготовки педагогічних
кадрів, розширення їхнього політехнічного кругозору, озброєння знаннями основ
сучасного виробництва, необхідними практичними уміннями й навичками.

Значна роль у вирішенні зазначеної проблеми покладалася знову ж таки
на систему підвищення кваліфікації, зокрема на Херсонський обласний інститут
удосконалення вчителів. У цей період в інституті провідними завданнями курсової
підготовки було визначено: підвищення ідейно-теоретичного рівня вчителів,
практична підготовка до здійснення політехнічного навчання, роз’яснення
й рекомендації вчителям прийомів та методів роботи з устаткуванням. Відповідно до
цього було розроблено нові навчальні плани й програми курсової підготовки, у яких
значне місце відводилося конструкторсько-технологічній підготовці вчителів, а саме
вивченню основ сучасного промислового й сільськогосподарського виробництва. На
ці заняття в навчальних планах відводилося від 25 до 35 % навчального часу14.
Основу навчальних занять складала пропаганда передового педагогічного досвіду,
раціоналізаторських шляхів і засобів піднесення навчально-виховної роботи, які
апробувалися в практичній діяльності кращих учителів. Висвітлення їхнього досвіду
роботи відбувалося до початку занять, на курсах організовувалися педагогічні
виставки15.

Організаційно-методичний супровід підвищення кваліфікації вчителів з питань
політехнічного навчання інститут здійснював і в міжкурсовий період. Велике значення
для професійного зростання вчителів Херсонщини мали обласні, міські й районні
семінари, семінари-практикуми, робота в методичних об’єднаннях і предметних
комісіях. На засіданнях методичних об’єднань аналізували стан викладання і якість
знань учнів, обмінювалися досвідом з питань політехнічного навчання, розробляли
плани виробничих екскурсій, виготовляли саморобні наочні посібники та ін.

Утім, хоча й запроваджувалися нові форми роботи з педагогічними кадрами,
усе ж залишалися протиріччя між потребою суспільства в набутті учнями практико
орієнтованих знань та незадовільним станом їх формування в системі шкільної
освіти. Тож у 1959 році було прийнято Закон «Про зміцнення зв’язку школи з життям
та про дальший розвиток системи освіти України», який зумовив новий етап розвитку
освіти на Херсонщині.

Згідно із Законом, перехід на загальнообов’язкове восьмирічне навчання мав
завершитись у 1962-1963 навчальному році. Водночас у ньому було зазначено, що
молодь повинна бути підготовленою як до розумової, так і до фізичної праці16.

Працівники Херсонського обласного інституту вдосконалення вчителів розумі-
ли, що вирішення нових освітніх завдань залежить безпосередньо від учителя, його
кваліфікації, педагогічної майстерності, тому вся система роботи інституту з педаго-
гічними кадрами була спрямована на підвищення ідейного, науково-теоретичного
й методичного рівнів усіх категорій педагогічних працівників. Однією з основних форм
роботи з педагогічними кадрами залишалися курси підвищення фахової кваліфікації
педагогічних працівників.

У цей період курси при інституті вдосконалення вчителів складалися з двох
частин. Під час першої – у період роботи шкіл – переважала практична діяльність:

14 Крисюк С. В. Розвиток післядипломної освіти педагогічних кадрів в Україні (1944-1995 рр.): монографія .Львів : ЛОНМІО, 1997.
206 с.
15 Директива «Про організацію і проведення курсів підвищення кваліфікації учителів» № 7 від 07.05.1957 року / Збірник наказів
та розпоряджень Міністерства освіти Української РСР. 1957. № 10. С. 16−17.
16 Жорова І. Я. Підвищення кваліфікації вчителів в системі післядипломної освіти УРСР (50–60 роки ХХ століття).
Инновационная деятельность в образовании: материалы VІІ Международной научно-практической конференции. Часть І /
под общ.редакцией Г. П. Новиковой. Ярославль-Москва: Издательство «Канцлер», 2013. С. 360-366.

10