Page 9 - Від інституту удосконалення вчителів до академії неперервної освіти

ДО 75-РІЧЧЯ АКАДЕМІЇ

Річний цикл очно-заочних занять з підвищення кваліфікації вчителів був
розрахований на 750 годин, з яких 600 годин відводилося на самостійну роботу
і 150 годин – на курсову підготовку.

Першим етапом очно-заочного навчання була індивідуальна самостійна робо-
та вчителів згідно з завданнями, передбаченими навчальним планом і програмою.
Другим етапом − районні (для вчителів 1-4-х класів) та обласні (для вчителів
5-10-х класів) курси7.

Учителі з педагогічним стажем понад 15 років повинні були систематично під-
вищувати свою кваліфікацію через самоосвіту та щорічні семінари й практикуми
з питань історії та теорії марксизму-ленінізму, проблем методичного та педагогічного
характеру. У цей період провідним вектором удосконалення кваліфікації учителів
була ідейно-політична підготовка, що було викликано ідейним спрямуванням та
політичною заангажованістю освіти, як і всього суспільства.

З метою забезпечення неперервного професійного розвитку педагогів
методисти Херсонського обласного інституту вдосконалення вчителів, райпедкабі-
нетів, шкільні інспектори та директори шкіл систематично контролювали самостійну
роботу вчителів, надавали їм необхідну допомогу.

Фаховий рівень учителі та працівники відділів народної освіти Херсонщини
підвищували в системі заочного та очно-заочного навчання, а також брали участь
у роботі методичних об’єднань через семінари, курсові заходи (слухання лекцій
і доповідей та одержання консультацій, що їх організовував і проводив інститут).
Протягом 1948-1949 навчального року в Херсонській області закінчили курси
підвищення кваліфікації 168 учителів 1-4 класів, 40 викладачів 5-10 класів з різних
предметів, 15 учителів пройшли перепідготовку при Одеському педагогічному
інституті іноземних мов. Інститутом за цей навчальний рік було проведено п’ять
обласних дво- й п’ятиденних семінарів, якими було охоплено 345 учителів. Також
було проведено 436 лекцій та 1221 консультацію8.

Херсонський обласний інститут удосконалення вчителів у цей непростий час
проводив плідну роботу з вивчення, узагальнення та поширення кращого педого-
гічного досвіду. Зокрема, працівники інституту підготували до друку 7 статей
учителів, 2 з яких було надруковано в методичному збірнику Українського науково-
дослідного інституту педагогіки. Крім цього, досвід роботи кращих учителів шкіл,
вихователів дитсадків і дитбудинків узагальнювався та висвітлювався в методичних
листах, які інститут надсилав райпедкабінетам, школам, дитячим садкам9.

Особливо в цей період відзначилася робота дошкільного кабінету з вивчення
й поширення досвіду роботи дошкільних установ: систематично, раз на місяць,
проводилися методичні наради з обміну досвідом, по області розсилалися кращі
плани виховної роботи. В інституті був добре обладнаний відділ постійно діючої
виставки кабінету дошкільного виховання, відповідно до запитів працівників дитячих
садків щоденно проводилися консультації.

Утім, як свідчать архівні джерела, завдання Херсонського обласного інституту
вдосконалення вчителів щодо запровадження єдиної системи підвищення
кваліфікації, як і всієї мережі подібних закладів, постійно оновлювались
і розширювались. Тож на колегії Міністерства освіти УРСР (1949) було визначено

7 Положення про єдину систему підвищення кваліфікації вчителів та працівників відділів народної освіти УРСР / Збірник наказів
та розпоряджень Міністерства освіти Української РСР. 1950. № 1. С. 14−15.
8 Наказ «Про роботу Львівського і Херсонського обласних інститутів удосконалення кваліфікації вчителів» № 1106 від
17.11.1949 року / Збірник наказів та розпоряджень Міністерства освіти Української РСР. 1949 № 21-22. С. 22−24.
9 Там само.

7