Page 6 - Від інституту удосконалення вчителів до академії неперервної освіти

КОМУНАЛЬНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД
«ХЕРСОНСЬКА АКАДЕМІЯ НЕПЕРЕРВНОЇ ОСВІТИ»

ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ

ПРОФЕСІЙНИЙ РОЗВИТОК ПЕДАГОГІВ
У СИСТЕМІ НАУКОВО-ОСВІТНІХ КООРДИНАТ
КВНЗ «ХЕРСОНСЬКА АКАДЕМІЯ НЕПЕРЕРВНОЇ ОСВІТИ»:

ВІД ВИТОКІВ ДО СЬОГОДЕННЯ

Упродовж понад семи десятиліть КВНЗ «Херсонська академія неперервної
освіти» є творчим осередком, що об’єднує тисячі педагогів, сотні навчальних
закладів та десятки установ освіти Півдня України. Протягом усього періоду
діяльність закладу спрямована на допомогу вчителю в підвищенні його професійної
компетентності, утілення в практику роботи педагогів сучасних форм та методів
навчання й виховання.

Біля витоків діяльності закладу. Науково-освітня діяльність закладу запо-
чаткована в складні воєнні роки сталінської епохи. У цей період політика в галузі осві-
ти Української РСР зазнавала постійних змін та реформувань і полягала не лише
у відновленні мережі шкіл, а й у забезпеченні системи освіти педагогічними кадрами,
що було пов’язано з недостатньою кількістю вчителів через їх фізичне знищення або
переведення на іншу роботу. Саме тому увага влади фокусувалася на проблемі
підготовки та підвищення кваліфікації педагогів. З цією метою в обласних центрах
Української РСР на початку 40-х років ХХ ст. було створено інститути вдосконалення
вчителів.

Не стала винятком і Херсонщина, де після визволення від німецько-фашист-
ських загарбників (13 березня 1944 року) та створення Херсонської області (30 квітня
1944 року) рішенням виконавчого комітету Херсонської обласної ради депутатів
трудящих ухвалено постанову від 27 травня 1944 року № 4 «Про організацію
обласного інституту вдосконалення вчителів»1.

У перші роки свого існування Херсонський обласний інститут удосконалення
вчителів розташовувався в приміщенні обласного відділу народної освіти, де в чоти-
рьох кімнатах було розміщено бібліотеку, дві постійні виставки й одинадцять
навчально-методичних кабінетів (відповідно до кількості шкільних предметів та
основних напрямів виховної роботи), у яких працювало 13 фахівців. Їхній досвід,
кваліфікація, сумлінне ставлення до своїх обов’язків стали запорукою якісної роботи
інституту. Колектив, який очолював у цей час Федір Ілліч Лисенко (1944-1948),
розуміючи важливість і необхідність методичної роботи, натхненно робив свою
справу. Необхідно зазначити, що при плануванні та організації роботи в інституті
було враховано кращий досвід колег з інших областей, де аналогічні заклади вже
було створено.

З перших днів інститут став центром методичної роботи, головним призначен-
ням якого було підвищення кваліфікації вчителів, узагальнення й пропаганда передо-
вого педагогічного досвіду, вивчення в школах, дошкільних закладах стану навчаль-
но-виховного процесу, якості знань, умінь і навичок учнів з предметних дисциплін,
удосконалення форм і методів навчально-виховної роботи, упровадження в практику
роботи шкіл і дошкільних закладів досягнень педагогічних і психологічних наук.

1 червня 1944 року інститут розпочав свою роботу, а вже наступного дня,
2 червня – організовано місячні курси підвищення кваліфікації вчителів2.

У подальшому, з 1 вересня 1944 року, працівники інституту почали проводити

1 Протоколи засідань Херсонської обласної Ради депутатів трудящих // Державний архів Херсонської області. Ф. 1979. Оп. 1.
Сп. 22. Арк. 35, 37.
2 Чорноостровець Л. С. Кудрявцева В. Ф, Водотика С. Г. Щоб дати вчителеві крила. Джерела. № 39/40. С. 7−10.

4