Page 11 - Від інституту удосконалення вчителів до академії неперервної освіти
P. 11
ДО 75-РІЧЧЯ АКАДЕМІЇ
з професійного розвитку педагога. У місті Херсоні й окремо в районах області було
встановлено єдиний День учителя, коли для роботи з освітянами на місця виїжджали
кваліфіковані керівники, лектори. Для проведення Дня вчителя інститут забезпечував
райони методичними розробками.
Важливою ланкою системи підвищення кваліфікації на районному рівні були
районні (міські) педагогічні кабінети. Тож координація їхньої роботи була серед
важливих завдань інституту. У 1951-1952 навчальному році вивчено досвід роботи
Бериславського і Ново-Маячківського районних педагогічних кабінетів.
На допомогу вчителям області з питань методики навчально-виховної роботи
було надіслано в районні (міські) педагогічні кабінети 24 методичні розробки,
10 методичних рекомендацій, розроблених працівниками інституту та активом його
кабінетів – учителями шкіл та викладачами Херсонського державного педагогічного
інституту імені Н. К. Крупської12.
Знаковою подією для системи підвищення кваліфікації педагогічних кадрів
стала ліквідація в 1956 році районних педагогічних кабінетів та зосередження
методичної роботи в школі.
Із ліквідацією райпедкабінетів та відмови від загальної для всіх шкіл тематики
методичної роботи основна робота з педагогами сконцентрувалася в загально-
освітніх закладах. Координаційну функцію в регіоні виконував Херсонський обласний
інститут удосконалення вчителів.
Тож напружена робота колективу інституту не припинялась. Поряд із методич-
ною діяльністю проводилася підготовка до святкування 40-ї річниці Великої жовтне-
вої соціалістичної революції, роботу з відзначення якої очолив директор О. С. Жолні-
ренко (1953-1957). У цей час методисти інституту розробили й направили в школи
області низку методичних матеріалів.
Особливістю тогочасної системи було те, що значної уваги працівники інститу-
ту надавали розробленню методичних рекомендацій, залучаючи до цієї роботи
й кращих учителів. Цікаві розробки було підготовлено в 1957 році: збірники
«З досвіду позакласної роботи з іноземної мови», «З досвіду виховної роботи
в дитячих садках», брошура М. М. Авдальяна «Херсонська область»13.
Політичні події, зміна керівництва країни, що відбулися в 50-х роках, сприяли
позитивним зрушенням у галузі освіти. Бажання влади прискорити технічний прогрес
у державі спонукав до збільшення фінансування закладів освіти, семирічна освіта
стала обов’язковою, у 1953 році започатковано політехнічне навчання.
Перехід на обов’язкову восьмирічну освіту, запровадження політехнічного
навчання потребували відповідної підготовки педагогічних кадрів і зумовили новий
виток розвитку Херсонського обласного інституту вдосконалення вчителів.
Політехнічна освіта як основа професійного розвитку вчителя.
Реформування шкільної освіти, яке було запроваджено в 50-ті роки ХХ ст., зумовило
зміни як у змісті перепідготовки вчителів, так і в усій системі підвищення кваліфікації.
Роботу щодо згуртування зусиль педагогічного колективу інституту, спрямова-
ну на виконання завдань політехнічного навчання, очолив Микола Степанович
Чернявський (1957-1963, 1965-1968). Він був добре обізнаний зі станом освіти на
Херсонщині, її потребами, умів визначати ефективні шляхи вирішення складних
завдань, що стояли перед освітянами.
Такі ознаки цього періоду, як перехід на обов’язкову восьмирічну освіту, запро-
12 Зубко А. М., Морева Т. Г. Історія розвитку Південноукраїнського регіонального інституту післядипломної освіти педагогічних
кадрів (1944-2009). Херсон: РІПО, 2009. 44 с.
13 Чорноостровець Л., Кудрявцева В. Ф., Водотика С. Г. Щоб дати вчителеві крила. Джерела. № 39/40. С. 7−10.
9