Другий день роботи Всеукраїнської літньої онлайн-школи «Освітні ініціативи» – 2026 – це захоплююча, різновекторна професійна та творча взаємодія спікерів та учасників.
Робота секції «Керівники й заступники керівників закладів загальної середньої освіти» розпочалася із заняття на тему «Як успішно скласти іспит з володіння державною мовою: лайфхаки підготовки, структура завдань та типові помилки». Марецька Людмила Петрівна, кандидат педагогічних наук, доцент, завідувач кафедри теорії й методики викладання навчальних дисциплін КВНЗ «Херсонська академія неперервної освіти» ознайомила учасників зі структурою іспиту, критеріями оцінювання та особливостями виконання різних типів завдань. Особливу увагу було приділено практичним аспектам підготовки, розвитку мовленнєвої грамотності, роботі з тестовими завданнями та аналізу найпоширеніших помилок, які впливають на результат складання іспиту. Стойкова Вікторія Володимирівна, кандидат педагогічних наук, заступник директора з науково-педагогічної роботи Миколаївського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти презентувала надзвичайно актуальну тему «Комунікаційне айкідо в умовах хаосу: як приборкати негативну домінантність та утримувати довіру й емпатію під час шторму». Учасники обговорили особливості організації кризової комунікації в умовах невизначеності, алгоритми реагування на конфліктні ситуації та інструменти збереження довіри в колективі. Практичні приклади та управлінські кейси допомогли керівникам осмислити роль емоційної стійкості, прозорої комунікації та лідерства в кризових умовах. Особливий інтерес викликала зустріч з Лещик Надією Всеволодівною, освітнім омбудсменом України, яка виступила на тему «Заклад освіти – простір дотримання прав та обов’язків». Під час професійного діалогу учасники розглянули питання забезпечення прав усіх учасників освітнього процесу, механізми захисту прав дитини, відповідальності педагогів та адміністрації закладу освіти. Значну увагу було приділено аналізу практичних ситуацій, правових норм та етичних стандартів, що сприяють формуванню безпечного, інклюзивного та партнерського освітнього середовища.
Роботу секції «Учителі навчальних дисциплін ЗЗСО» розпочала Гаврилюк Галина Михайлівна, кандидат педагогічних наук, доцент кафедри теорії й методики викладання навчальних дисциплін КВНЗ «Херсонська академія неперервної освіти» виступом на тему «Одягнені в традицію, закохані в майбутнє: культурний код та феномен Дня вишиванки». Галина Михайлівна занурила учасників у глибоку філософію українських традицій, де вишиванка постає як генетичний код нації, що тримає наш культурний фронт, та запропонувала методичні прийоми для виховання в учнях гордості за своє коріння і трансформації традиційних цінностей у сучасний світогляд молоді. Виступом на тему «Викладання суперечливих питань в умовах викликів воєнного часу» продовжила професійний діалог Клименко Ольга Миколаївна, кандидат педагогічних наук, доцент кафедри теорії й методики викладання навчальних дисциплін КВНЗ «Херсонська академія неперервної освіти». Центром обговорення стали надзвичайно чутливі проблеми безпечної комунікації з дітьми про війну, історичні суперечності та гострі сучасні події. У процесі взаємодії було представлено низку інструментів для формування критичного мислення, правил ведення дискусій та методик збереження психологічного балансу учнів під час обговорення важких тем. Лукичова Наталія Сергіївна, викладач кафедри теорії й методики викладання навчальних дисциплін КВНЗ «Херсонська академія неперервної освіти», в межах виступу на тему «Цифрове розвантаження та STEM-магія на уроках» представила практичні кейси інтеграції STEM-технологій в освітній процес, акцентувавши на балансі між захопливими інтерактивними дослідами чи моделюванням та збереженням ментального здоров’я дітей, продемонструвавши готові ідеї, які допомагають уникнути гаджетозалежності й цифрового перевтомлення учнів.
Роботу секції «Початкова школа» відкрила Козар Ольга Олександрівна, учитель початкових класів Чорнобаївського ліцею Чорнобаївської сільської ради Херсонського району Херсонської області виступом на тему «Читання в русі: як кінезіологічні вправи допомагають формувати читацькі навички молодших школярів». Спікер ознайомила учасників із можливостями використання кінезіологічних вправ у процесі навчання читання, продемонструвала практичні прийоми розвитку міжпівкульної взаємодії, уваги та пам’яті, що сприяють формуванню читацької компетентності молодших школярів. Практичним досвідом використання сучасних цифрових технологій поділилася Спірідонова Юлія Володимирівна, учитель початкових класів опорного закладу «Чаплинський ліцей» Чаплинської селищної ради Херсонської області, учасник Всеукраїнського конкурсу «Учитель року – 2017». У виступі «Практика сучасного уроку: ШІ, NotebookLM та Gynzy» було представлено можливості використання інструментів штучного інтелекту та цифрових платформ для створення навчальних матеріалів, організації пізнавальної діяльності учнів та підвищення ефективності сучасного уроку. Значний інтерес учасників викликав виступ Кульбач Лариси Михайлівни, доктора філософії зі спеціальності 011 Освітні, педагогічні науки, доцента кафедри дошкільної та початкової освіти Комунального закладу вищої освіти «Дніпровська академія неперервної освіти» Дніпропетровської обласної ради, заслуженого вчителя України. В межах теми «Сучасний вчитель як провідник змін: професійні ролі й завдання в контексті концепції НУШ» було висвітлено питання трансформації ролі педагога в умовах реформування освіти, окреслено ключові професійні компетентності вчителя та його місію як наставника, фасилітатора й агента позитивних змін. Особливу увагу слухачів привернув спільний виступ Чернієнко Юлії Миколаївни, завідувача відділу обслуговування читачів-учнів 5–9 класів, та Сапай Інни Амирівни, завідувача естетичного виховання КЗ «Херсонська обласна бібліотека для дітей ім. Дніпрової Чайки» Херсонської обласної ради. Під час виступу на тему «Казкотерапевтична майстерня. Казка як простір безпеки: історії, творчість, підтримка. Як казки допомагають дітям» учасники ознайомилися з прийомами використання казкотерапії для емоційної підтримки дітей, розвитку їхньої уяви, творчого потенціалу та формування психологічної стійкості в сучасних умовах. Завершила роботу секції Павлова Тетяна Сергіївна, доктор філософії в галузі знань 01 «Освіта/Педагогіка», спеціаліст вищої категорії, учитель-методист, науковий співробітник відділу початкової освіти ім. О. Я. Савченко Інституту педагогіки НАПН України, співавтор підручника інтегрованого курсу «Я досліджую світ» та навчально-методичного комплекту до нього. У виступі «Нові орієнтири інтегрованого курсу «Я досліджую світ» у контексті Державного стандарту початкової освіти (2025)» було висвітлено актуальні підходи до оновлення змісту інтегрованого навчання, особливості реалізації нового Державного стандарту та перспективи розвитку ключових компетентностей молодших школярів.
Робота секції «Дошкільна освіта» розпочалася з виступу Гавриш Наталії Василівни, доктора педагогічних наук, професора кафедри загальної педагогіки і дошкільної освіти Волинського національного університету імені Лесі Українки на тему «Особливості роботи з літературними творами хрестоматії до програми «Моя країна – Україна». Спікер представила сучасні методичні підходи до використання художньої літератури в освітньому процесі закладу дошкільної освіти, акцентувала увагу на виховному потенціалі літературних творів та їх ролі у формуванні національної ідентичності й розвитку мовленнєвої компетентності дошкільників. Актуальні питання модернізації дошкільної освіти висвітлила Наумчук Тетяна Володимирівна, старший викладач, сертифікований тренер із забезпечення внутрішньої системи якості дошкільної освіти, тренер та автор навчально-методичного посібника «Інклюзивне навчання в ЗДО», автор проєктів і практичних рішень для дошкілля. У межах теми «Пріоритети розвитку дошкільної освіти: інноваційні програми, практики та методичне забезпечення як драйвер якісних змін» було представлено сучасні підходи до оновлення змісту дошкільної освіти, окреслено перспективні напрями розвитку галузі та роль методичного забезпечення у впровадженні якісних освітніх змін. Кучеренко Алла Алимівна, кандидат історичних наук, доцент, викладач кафедри теорії й методики викладання навчальних дисциплін КВНЗ «Херсонська академія неперервної освіти» під час презентації теми «Назви вулиць міста Херсона як джерело історичної пам’яті та ідентичності» акцентувала увагу на важливості збереження історичної пам’яті та формування громадянської свідомості через ознайомлення дітей із культурною та історичною спадщиною рідного краю. Практичним завершенням роботи секції став виступ Аксьонової Олени Петрівни, кандидата педагогічних наук, майстра спорту, доцента кафедри суспільно-гуманітарної освіти та педагогіки виховання Комунального закладу «Запорізький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти» Запорізької обласної ради. В межах практичної онлайн-студії «Гра без інфантилізації: від розуміння до практики» учасники мали можливість ознайомитися з сучасним баченням ролі гри в розвитку дитини, виконати практичні вправи та отримати дієві інструменти для організації змістовної ігрової діяльності, спрямованої на розвиток самостійності, ініціативності та критичного мислення дошкільників.
Робота секції «Спеціальна освіта» була присвячена темі «Профілактика порушень писемного мовлення у дітей», яку представила Глущенко Ірина Іванівна, кандидат педагогічних наук, доцент, викладач кафедри теорії й методики виховання, психології та інклюзивної освіти КВНЗ «Херсонська академія неперервної освіти». Під час виступу були представлені питання нейромоторної готовності дітей до опанування письма, чинники виникнення труднощів писемного мовлення, а також сучасні підходи до профілактичної та корекційної роботи з дітьми.
Спілкування учасників секції «Психологія» розпочалося з інтенсивного навчального блоку, під час якого учасники опановували сучасні терапевтичні інструменти. Трегуб Олена Олександрівна, практичний психолог Херсонського НВК № 56, психолог Комунальної установи «Херсонський міський центр професійного розвитку педагогічних працівників», психолог-консультант БФ «Голоси дітей», розкрила аспекти безпечного опрацювання травматичних спогадів через фіксацію досвіду без потреби усного обговорення деталей травми, а також продемонструвала техніки роботи з емоційною частиною особистості фахівця як ресурсом для творчого підходу до професійної діяльності. Активним завершенням роботи секції став тренінг Горохової Ірини Леонідівни, практичного психолога, педагога, сертифікованого гештальт-терапевта, під час якого було представлено методики, що допомагають дітям адаптуватися до мінливих життєвих обставин. У процесі навчання учасники ознайомилися з техніками саморегуляції, створенням «безпечного місця» та «контейнера» для важких думок. Окрему увагу було приділено розбору практичного кейсу «Підліток у конфлікті», де було наголошено, що агресивна поведінка часто є сигналом про внутрішні труднощі − стрес, тривогу, переживання втрати чи почуття самотності.
