Page 156 - Збірка рекомендацій до нового навчального року по роботі з дітьми з ООП

поставити запитання, виконати її прохання й інструкції. Такі комунікація й
робота над емоційним станом – достатні, тому що це останні уроки, діти
втомлені й вони під час такої нескладної роботи розслаблялися.

Другий варіант – психолог може більше працювати над соціальними
навичками та соціальною комунікацією, використовуючи відповідні
програми. Може бути, що психолог більше працює як корекційний психолог
/ психолог-педагог над корекцією всіх психічних функцій: мислення,
пам’яті, уваги і, відповідно, буде використовувати ці програми і прийоми.

Важливо: для дітей із РАС не обов’язково використовувати щось,
що має відмітку “призначено для дітей із РАС”. Ми використовуємо ті
програми, прийоми й методи, які спрямовані на вирішення конкретних
проблем дитини, незалежно від її нозологій.

Наприклад, ми бачимо, що в дитини бурхливі емоційні реакції
відбуваються кожного разу, коли вона неправильно зробила завдання,
програла в грі або хтось з однокласників випадково зачепив. Отже, нам
потрібна корекційна програма, спрямована не на розвиток мовлення, а на
корекцію емоційно-вольової сфери, формування навичок емоційної
регуляції.

Краще, щоби психолог користувався тим, що він уже знає, і виходив
із потреб конкретної дитини, а не з потреб програми. Це стосується не тільки
дітей з аутизмом. Коли ми рухаємось тільки за планом, який зазначений у
програмі, ми можемо пропустити індивідуальні особливості дитини, не
врахувати її потреб.

ЯК ПРАЦЮВАТИ ЗІ СПАЛАХАМИ АГРЕСІЇ З БОКУ УЧНЯ

Спонтанних спалахів агресії у дитини не може бути. Щось зовні
або всередині цю агресію спричиняє. Не може людина, яка в цей момент
задоволена життям, перебуває в комфортних для себе умовах, зненацька
почати агресивні дії до людей поруч.

Серед чинників ізсередини можуть бути біль, голод, спрага,
сенсорний дискомфорт. Для роботи з такою проблемою ми маємо знати, що
дитина абсолютно здорова – запитати про це батьків.

Зовнішні чинники – це найчастіше вимоги, які ставлять дорослі до
дитини: виконувати завдання, слідувати певним правилам (наприклад,
сидіти весь урок, не розмовляти, не рухатися, не брати іграшки). Я не кажу,
що ці правила погані і їх треба всі прибрати й давати дітям робити все, що
заманеться. Але для того, щоби з’ясувати, як реагувати на спалахи агресії з
боку учня, ми маємо з’ясувати, що їх спричиняє.

Якщо ми бачимо, що кожного разу, коли ми даємо дитині завдання й
нагадуємо, що треба виконувати, а дитина проявляє агресивну поведінку –