Page 155 - Збірка рекомендацій до нового навчального року по роботі з дітьми з ООП

сидить на задній парті. Може навіть сидіти на першій парті, але робити щось
своє з асистентом учителя, не рухатися в темпі і в напрямку, в якому
рухається клас. Це не включення дитини.

ЯК ДОЛУЧАТИ ДИТИНУ З ООП ДО ДІЯЛЬНОСТІ КЛАСУ
Наприклад, якщо це дитина з інтелектуальними порушеннями,
звісно, буде складно її, особливо з віком, включати в діяльність, яку
виконують діти. Але її діяльність має бути максимально схожою.
Тобто, якщо діти зараз працюють самостійно в зошитах, ця дитина так
само має виконувати завдання в зошиті. Буде інше завдання, менше за
обсягом, спрощене, можливо, узагалі не схоже із завданнями, яке роблять
інші діти, але вона так само буде працювати в зошиті.
Коли починається усне опитування, будь-яка дитина на
інклюзивному навчанні має брати в ньому участь. Просто ми будемо
підбирати питання такої складності, щоби дитина їх зрозуміла і дала на них
відповідь. Вони будуть стосуватися цього предмету і цієї теми (або
максимально до неї наближенні), але будуть відповідати рівню
сформованості знань із цієї дисципліни або теми, які будуть заздалегідь
заготовлені.

Наприклад, у нашому класі в учительки був такий прийом: коли вона
виводила на екран приклади (написані стовпчиками) і опитувала дітей у
випадковому порядку, дитина з ООП не могла розв’язувати приклади такої
складності. Тому вчителька в презентацію включала приклади для дитини з
ООП і, відповідно, коли підходила черга до цього прикладу, вона ставила
питання цій дитині яка так само виконувала завдання, давала відповіді на
запитання, дивилась на презентацію та слідкувала, де її приклади.

ЯКІ КОРЕКЦІЙНІ ПРОГРАМИ КРАЩЕ
ВИКОРИСТОВУВАТИ ПСИХОЛОГУ ШКОЛИ

ДЛЯ ДІТЕЙ З АУТИЗМОМ

Є не так багато програм, розроблених для роботи з дітьми з
аутизмом. Краще запитати в психолога, яка програма, на його погляд,
більше відповідає його різновиду діяльності й дитині з аутизмом.

Наприклад, у нашій школі, коли ми прийшли в 1 клас, психолог
сказала, що вона не володіє знаннями / методиками роботи з дітьми з
аутизмом, їй треба час, щоби навчитись. Проте працювати треба було вже,
тому вона запропонувала працювати над їхнім емоційним станом, над
співпрацею і взаємодією, використовуючи засоби арт-терапії, адже вона
володіла цими методиками. Ми сказали, що нас це влаштовує.

Відповідно, вона з дітьми працювала і над сенсорним сприйняттям, і
над взаємодією. Діти під час цієї роботи могли в неї щось попросити,