Page 151 - Збірка рекомендацій до нового навчального року по роботі з дітьми з ООП

ЯКІ Є ПРИЙОМИ РОБОТИ З ДІТЬМИ З АУТИЗМОМ І ЯК
НАЛАГОДИТИ ЇЇ ВЗАЄМОДІЮ З ІНШИМИ ДІТЬМИ

Провідна ознака розладів аутистичного спектру – недостатній
розвиток навичок комунікації, соціальної взаємодії, або інакше – соціальної
комунікації. Відповідно, усі прийоми, спрямовані на роботу з дітьми,
зокрема в інклюзивному навчанні – як у шкільному, так і в дошкільному –
мають бути спрямовані на формування навичок спілкування, взаємодії між
дитиною з РАС та іншими дітьми.

Говорити про спільну стратегію ми не можемо, оскільки діти з
аутизмом відрізняються одне від одного – рівнем навичок, бажанням,
можливістю і здатністю до спілкування, рівнем розвитку мовлення. Ми
маємо обирати ті стратегії, які будуть пасувати конкретній дитині.

Почнімо з дитини з РАС, яка має суттєві мовленнєві й порушення в
комунікації. Щоби навчити її підтримувати контакт з однолітками, ми маємо
планувати й використовувати кілька разів на день різні невербальні ігри
або невербальні ситуації для спілкування.

Що мається на увазі під невербальними ситуаціями? Ті, які не будуть
передбачати вміння дитини говорити. Тобто, коли ми орієнтуємося на позу
тіла іншої людини, на жести, на контакт очей. Це насамперед будуть ігри з
м’ячем, настільні ігри, в які дитина з аутизмом може грати разом зі своїми
ровесниками.

Це може бути спільна проєктна робота, на якій дитина з типовим
розвитком буде виконувати ту частину завдань, яка потребує говоріння, а
дитина з аутизмом – частину, яка стосується невербального навантаження.
Тобто, вона може оформлювати презентацію, підбирати малюнки,
спрямовуючи вказівками свого однокласника – у такий спосіб ми будемо
мати й комунікацію між дітьми, і виконання роботи на заняттях. Водночас,
ми будемо знижувати навантаження на дитину з аутизмом саме через
необхідність словесного спілкування.

Відповідно в урочний час найкращими підходами до залучення
дитини з аутизмом до спілкування з ровесниками є або кооперативне
навчання, або робота в парах.

Важливо: коли ми говоримо про кооперативне навчання і навчання
в парах, це не значить що одна дитина все виконує, а інша спостерігає. У
кожної дитини є своя роль, діти знають про них і без роботи кожного з
учасників кінцевий результат – неможливий.

У позаурочний час (екскурсії, прогулянки, група подовженого дня)
можуть бути ігри, спрямовані на невербальну комунікацію. Я раджу обирати
ті настільні ігри, в яких виграш залежить не від твоїх талантів, навичок,
успіхів, знань, а від фарту.