22 травня 2025 року КВНЗ «Херсонська академія неперервної освіти» разом з Херсонською обласною універсальною науковою бібліотекою ім. Олеся Гончара провели семінар «Національна ідентичність як генетична матриця українського народу: вивчаємо і дбаємо!».
У семінарі взяли участь 67 педагогів суспільствознавчих дисциплін мовно-літературної освітньої галузі закладів загальної середньої освіти Херсонської області.
З вітальним словом до учасників звернулася Ольга Худенко – кандидат педагогічних наук, доцент кафедри теорії й методики викладання навчальних дисциплін, проректор з навчально-методичної роботи КВНЗ «Херсонська академія неперервної освіти», яка наголосила на важливості даної теми в сучасних умовах.
Тетяна Шептицька – заступниця директора Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили» у своїй доповіді звернула увагу учасників на важливості історичної пам’яті, це той фундамент, на якому тримається національна ідентичність. І сьогодні, коли ми говоримо про її збереження, ми говоримо про виживання нації не лише у фізичному, а й у культурному та духовному сенсі.
Дементій Білий – херсонський краєзнавець політолог, керівник обласної організації Комітету виборців України, член комісії з перейменування вулиць у Херсонській громаді пояснив як у Херсоні відбувається процес деколонізації. Деколонізація – це не знищення історії, а її очищення від фальсифікацій. Це створення простору, де кожен громадянин відчуває зв’язок з рідною землею, з її справжніми цінностями. Це крок до національної єдності, до консолідації суспільства навколо спільної історичної пам’яті.
Оксана Муравльова – координаторка клубу «Файно», волонтерка, організаторка акції «Народжені у вишиванках» розповіла про особистий шлях та зародження даної акції і наголосила на тому, що майже 80% вишитих сорочок – це саме Донеччина. Вчителі історії виявили бажання взяти участь в акції.
Артем Петрик – кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Інституту історії та археології Балтійського регіону, Клайпедський університет (Литовська республіка) поділився досвідом Литви – країни, яка після розпаду СРСР пройшла складний, але послідовний шлях переосмислення радянської спадщини, розвитку національного наративу. І наголосив на тому, що їхній підхід до формування нового символічного простору, національної ідентичності – може слугувати орієнтиром для України.
Про те, як правильне сприйняття й аналіз інформації може стати інструментом самозахисту нації в умовах гібридних загроз, говорили з бібліотекарками Херсонської обласної універсальної наукової бібліотеки імені Олеся Гончара, тренерки проєкту «Школа інформаційного комфорту» Лілією Віжічаніною і Тетяною Донченко.
Ця зустріч стала не лише інтелектуальним обміном, а й джерелом єдності, сили та віри у нашу спільну справу – формування покоління, яке не лише знатиме, а й берегтиме свою ідентичність.
