Напрями діяльності кафедри:
- Забезпечення діяльності науково-педагогічних та педагогічних працівників умовами для професійного розвитку.
- Організація науково-дослідної та експериментальної роботи з розробки і впровадження нових освітніх й педагогічних технологій, нових програм, навчально-методичних посібників.
- Реалізація освітніх програм, проєктів, технологій професійного вдосконалення та підвищення кваліфікації педагогічних працівників кафедри.
- Участь у освітньому проєкті «Центр з підготовки до зовнішнього незалежного оцінювання «Крок до Херсонського ВИШу».
- Підвищення академічної доброчесності, професійного рівня та творчої ініціативи науково-педагогічних працівників кафедри.
- Удосконалення освітньої роботи на основі результатів проведення моніторингу якості організації навчання на курсах підвищення кваліфікації.
- Розробка і впровадження науково-методичного, навчально-методичного супроводу на засадах компетентнісного підходу в системі післядипломної освіти.
- Участь у підготовці педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти до роботи в умовах Нової української школи.
- Співпраці з міжнародними фондами, науковими центрами, закладами освіти, освітніми установами та громадськими організаціями.
.
Тема кафедри:
«Компетентнісний підхід до підвищення якості професійної діяльності вчителів навчальних дисциплін в системі післядипломної педагогічної освіти» (2018-2022рр.)
Кадровий склад кафедри
![]() Марецька Людмила Петрівна кандидат педагогічних наук, доцент кафедри теорії й методики викладання навчальних дисциплін, завідувач навчально-методичної лабораторії української мови і літератури. Марецька Людмила Петрівна народилася 16 червня 1966 року в селі Новокиївка, що на Херсонщині. Після закінчення середньої школи з 1983 по 1988 рік навчалась у Сімферопольському державному університеті, де здобула кваліфікацію «Філолог. Викладач української мови і літератури» за спеціальністю «Українська мова і література». Подальша професійна й наукова діяльність були тісно пов’язані з обраним фахом, який не змінювався упродовж 30-ти років роботи в закладах загальної середньої освіти (Новокиївська школа-інтернат, Херсонська спеціалізована школа I-III ступенів №31 з поглибленим вивченням історії та права Херсонської міської ради на посаді вчителя української мови і літератури та заступника директора з НВР). Життєве кредо Людмили Петрівни якнайповніше відображено у словах Ліни Костенко: «І все на світі треба пережити, бо кожен фініш — це по суті старт. І наперед не треба ворожити, і за минулим плакати не варт…». Інші слова поетеси: «Нації вмирають не від інфаркту – спочатку їм відбирає мову» — промовисто ілюструють і професійну, і громадянську позицію науковця. У 2010 році почала працювати в Комунальному вищому навчальному закладі «Херсонська академія неперервної освіти» Херсонської обласної ради на посаді завідувача науково-методичної лабораторії української мови і літератури. Прагнення до навчання та пошуку шляхів реалізації творчих і наукових ідей щодо підвищення кваліфікації вчителів української мови і літератури в післядипломній освіті спонукало до вступу в аспірантуру КВНЗ «Херсонська академія неперервної освіти». За сумісництвом працювала й на кафедрі суспільствознавчих і гуманітарних дисциплін на посаді старшого викладача. 2015-го року закінчила аспірантуру та захистила кандидатську дисертацію з теми «Розвиток соціокультурної компетентності вчителів української мови в післядипломній освіті» (науковий керівник – доктор педагогічних наук, член-кореспондент НАПН України, професор Голобородько Євдокія Петрівна). Після реорганізації академії працює на кафедрі теорії й методики викладання навчальних дисциплін на посаді доцента та очолює навчально-методичну лабораторію української мови і літератури, реалізуючи першорядні завдання лабораторії разом з потужною командою методистів – Ганною Павлівною Чух та Іриною Григорівною Снігур. Результати наукової та науково-методичної діяльності знайшли своє відображення в понад 90-та публікаціях, серед яких фахові статті в українських та закордонних виданнях, педагогічний програмний засіб «Електронний практикум «Готуйся серйоЗНО» (українська література), навчальні посібники, зокрема конспекти уроків української мови (5-11 клас) за новою програмою із серії «Мій конспект», методичні рекомендації, програми спецкурсів, матеріали конференцій різного рівня тощо. Активна участь у роботі всеукраїнських та міжнародних конференцій, стажування за кордоном (Словаччина, Естонія), Міжнародного швейцарсько-українського проєкту «Розвиток громадянських компетентностей в Україні (DOCCU)» дає можливість для постійного самовдосконалення та саморозвитку, відкриває нові горизонти в науковій та методичній діяльності. Для курсів підвищення кваліфікації Людмила Петрівна пропонує до уваги педагогів лекції та практичні заняття з актуальних тем, зокрема «Підготовка учнів до успішного складання зовнішнього незалежного оцінювання з української мови і літератури», «Розвиток культури професійного мовлення вчителів-предметників», «Риторика – ключ до успіху», «Есе: поради щодо складання», «Методика розвитку мовлення дошкільників на основі сюжетної картини», «Сучасні підходи до викладання української мови в початковій школі», спецкурс «Підготовка вчителів української мови і літератури до роботи з учнями закладів освіти в напрямі успішного складання ЗНО з української мови і літератури» тощо. Коло наукових інтересів і діяльність в академії досить широке й не обмежується роботою з учителями-словесниками, оскільки існує співпраця й з іншими категоріями педагогів: керівниками закладів освіти, учителями початкової школи, вихователями закладів дошкільної освіти, учителями зарубіжної літератури та мов національних меншин. Тісна співпраця з науковими установами та закладами вищої освіти України, зокрема з лабораторіями української мови, української літератури Національної академії педагогічних наук, Лігою українських меценатів, Інститутом модернізації змісту освіти, Херсонським державним університетом, Творчим об’єднанням «Соняшник» дає можливість долучатися до участі в роботі заходів різних напрямів і рівнів, вивчати актуальний науковий та методичний досвід щодо реалізації основних положень Державного стандарту повної загальної середньої освіти в галузі «Мови і літератури», концепції Нової української школи. Пошуку та ефективній роботі з розвитку філологічно обдарованих учнів та студентів Херсонщини сприяють різноманітні конкурси різних рівнів, організація та проведення яких входить до компетенції лабораторії української мови і літератури. Це Міжнародний конкурс з української мови імені Петра Яцика, Міжнародний мовно-літературний конкурс учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка, Всеукраїнський конкурс учнівської творчості, що проходить під гаслом «Об’єднаймося, брати мої», Мала академія наук, Всеукраїнська українознавча гра «Соняшник». Щороку учні та студенти області тішать своїми досягненнями, здобуваючи призові місця, стаючи стипендіатами Президента України, Кабінету Міністрів України, Ліги українських меценатів. Здійснює наукове керівництво дисертаційними дослідженнями аспірантів та магістрантів КВНЗ «Херсонська академія неперервної освіти», є рецензентом методичних розробок, посібників, програм, методичних рекомендацій учителів української мови і літератури закладів освіти Херсонщини. Людмила Петрівна виконує обов’язки завідувача навчально-методичного відділу гуманітарних, суспільствознавчих та мистецьких дисциплін, є членом редакційної колегії науково-методичного журналу «Таврійський вісник освіти», вченої ради та науково-методичної ради КВНЗ «Херсонська академія неперервної освіти». Людмилу Петрівну неодноразово нагороджено грамотами та подяками Міністерства освіти і науки України, НАПН України, Херсонської обласної ради, у 2018 році визнано «Автором року – 2018» за версією газети «Освіта і суспільство» за підтримки Національної академії педагогічної освіти України. |
|
![]() Гаврилюк Галина Михайлівна кандидат педагогічних наук, доцент кафедри теорії й методики викладання навчальних дисциплін КВНЗ «Херсонська академія неперервної освіти». Із 1994 по 1999 роки навчалась у Херсонському державному педагогічному університеті на інженерно-педагогічному факультеті за спеціальністю «Педагогіка і методика середньої освіти. Трудове навчання. Спеціалізація: обслуговуюча праця» та здобула кваліфікацію вчителя трудового навчання, креслення, безпеки життєдіяльності, обслуговуючої праці. Протягом 2000–2008 рр. працювала вчителем трудового навчання та основ здоров’я Гладківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Голопристанського району Херсонської області. Із 08 вересня 2008 року Галина Михайлівна продовжила свій трудовий шлях у Південноукраїнському регіональному інституті післядипломної освіти педагогічних кадрів (нині – Комунальний вищий навчальний заклад «Херсонська академія неперервної освіти») на посаді завідувача науково-методичної лабораторії трудового навчання та безпеки життєдіяльності. А з 20 листопада 2008 року стала викладачем кафедри теорії й методики викладання природничо-математичних та технологічних дисциплін. 26 травня 2016 року нею було успішно захищено дисертацію «Підготовка вчителів у післядипломній освіті до реалізації проектно-технологічного підходу в трудовому навчанні учнів» на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 – теорія і методика професійної освіти (науковий керівник – доктор педагогічних наук, професор Ніна Віталіївна Слюсаренко). З 01 лютого 2019 року – старший викладач кафедри теорії й методики викладання навчальних дисциплін, а з 01 лютого 2021 року – доцент цієї ж кафедри. Загальний педагогічний стаж становить 25 років. Галина Михайлівна є членом навчально-методичної ради КВНЗ «Херсонська академія неперервної освіти». Входить у склад редакційної колегії науково-методичного журналу «Таврійський вісник освіти» (м. Херсон). Тісно співпрацює з науковими співробітниками відділу технологічної освіти Інституту педагогіки НАПН України, беручи участь у різноманітних спільних заходах. Є тренером з освіти для демократичного громадянства та освіти з прав людини і розвитку громадянських компетентностей у рамках швейцарсько-українського проєкту «Розвиток громадянських компетентностей в Україні – DOCCU»; тренером з методики навчання вчителів для викладання тренінгового курсу «Вчимося жити разом» в основній та старшій школі на засадах розвитку життєвих навичок; координатором освітньої галузі «Технології» в Херсонській області. Активно займається роботою з обдарованою молоддю, олімпіадним рухом тощо. Автор понад 150 наукових, науково-методичних праць, серед яких є програмні педагогічні засоби, методичні рекомендації, статті, тези у фахових виданнях, матеріалах конференцій. Вона бере активну участь у міжнародних, всеукраїнських, регіональних та обласних науково-практичних конференціях, семінарах, майстер-класах, фестивалях педагогічних ідей, методичних студіях тощо. Входить до складу творчих груп для здійснення актуальних наукових досліджень із питань розвитку технологічної освіти. Із 2017 року очолює журі ІІІ етапу Всеукраїнської учнівської олімпіади з трудового навчання (технологій). Пріоритетні сфери її професійної діяльності тісно пов’язані з творчим пошуком та науковими дослідженнями актуальних педагогічних потреб, як то: інноваційне дидактичне забезпечення трудової підготовки за проєктно-технологічною системою навчання; підготовка учителів технологій до формування основ національної ідентичності молодого покоління; розробка і впровадження комплексного змістовно-методичного забезпечення навчання учнів за технологічним профілем; розвиток творчого потенціалу педагогів-технологів у системі післядипломної освіти; комплексне забезпечення оволодіння учасниками освітнього процесу закладів повної загальної середньої освіти безпекою життєдіяльності та охороною праці. |
|
![]() Осипова Наталія Володимирівна кандидат технічних наук, доцент, доцент кафедри теорії і методики викладання навчальних дисциплін КВНЗ «Херсонська академія неперервної освіти» Херсонської обласної ради. Осипова Наталія Володимирівна закінчила Херсонський державний педагогічний інститут за спеціальністю «Математика», здобула кваліфікацію «Магістр математики». У 2009 році в спеціалізованій раді Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна захистила дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук зі спеціальності 01.05.02 Математичне моделювання та обчислювальні методи. У 2011 році Осиповій Н.В. присвоєно вчене звання доцента кафедри інформатики. Має 29-річний стаж роботи в закладах середньої та вищої освіти: вчитель математики середньої школи № 4 м. Цюрупинськ; викладач профільних курсів Херсонського академічного ліцею імені О.В. Мішукова; доцент кафедри інформатики, програмної інженерії та економічної кібернетики Херсонського державного університету; завідувач лабораторії інтегрованих середовищ навчання Науково-дослідного інституту інформаційних технологій ХДУ; доцент кафедри теорії і методики викладання навчальних дисциплін КВНЗ «Херсонська академія неперервної освіти». Основні напрями науково-методичної діяльності Осипової Наталії Володимирівни: наукові, дидактичні, організаційні і технологічні аспекти дистанційної освіти; розвиток STEM-освіти; використання штучного інтелекту в освітньому процесі; удосконалення та оновлення форм і методів підвищення кваліфікації вчителів математики та інформатики; сприяння реалізації творчих прагнень учнівської молоді шляхом її залучення до інтелектуальних змагань різного рівня; популяризація передового педагогічного досвіду педагогів. Осипова Наталія Володимирівна має значний досвід роботи у міжнародних проєктах:
Керівник та відповідальний виконавець проєктів Міністерства освіти і науки України:
Осипова Наталія Володимирівна є одним із засновників впровадження дистанційної та STEM-освіти на Херсонщині. Зокрема, під її керівництвом у 2009-2010 рр. розроблено систему дистанційного навчання ХДУ KSUONLINE. Приймала активну участь у створенні STEM-школи та лабораторії робототехніки в Херсонському державному університеті. На базі STEM-лабораторії розроблено методичні рекомендації та регулярно проводилися майстер-класи для вчителів і екскурсії для учнів Херсонської області. В рамках співпраці ХАНО з Міжнародною академією геоінформатики спільно з Інститутом досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України й Інститутом телекомунікацій і глобального інформаційного простору НАН України та Управлінням освіти і науки Херсонської обласної державної адміністрації Осипова Н.В. організувала приєднання 13 закладів Херсонської області до Всесвітньої програми Environmental Systems Research Institute (ESRI) з модернізації шкільної (середньої) освіти та отримання безкоштовних ліцензій на хмарні сервіси ArcGIS Online для забезпечення практичної основи реалізації концепції STEAM в освітньому процесі. Осипова Наталія Володимирівна є сертифікованим тренером:
Наталія Володимирівна постійно підвищує свій фаховий рівень. Бере активну участь у міжнародних, всеукраїнських, регіональних та обласних науково-практичних конференціях, семінарах, тренінгах. Проходила стажування і підвищення кваліфікації:
Автор понад 100 наукових, науково-методичних праць, серед яких монографії, навчально-методичні посібники (зокрема, з грифом МОНУ), статті (17 статей у SCOPUS), тези конференцій, методичні рекомендації та розробки, авторські програми; член програмного комітету міжнародних конференцій та семінарів. Має досвід роботи в Спеціалізованій вченій раді К 67.051.02 зі спеціальності 13.00.04 Теорія і методика професійної освіти та у редколегії збірника наукових праць «Інформаційні технології в освіті» (категорія Б). Особливу увагу Наталія Володимирівна приділяє роботі з обдарованими дітьми, виховала переможців олімпіад з математики та інформатики, переможців конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт МАН. Осипова Наталія Володимирівна постійний член журі Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів-членів Малої академії наук України; постійний член журі (голова журі) Всеукраїнських учнівських олімпіад з інформатики (програмування). Наталія Володимирівна голова журі Всеукраїнського конкурсу «Учитель року – 2022» номінація «Інформатика». Нагороджена: подякою Херсонського державного університету за успіхи у науковій роботі та керівництво науковою роботою студентів; подякою Херсонської обласної ради за сумлінну працю, високий професіоналізм, вагомий особистий внесок у розвиток освіти Херсонської області; подякою Міністерства освіти і науки України за багаторічну сумлінну працю, вагомий особистий внесок у підготовку висококваліфікованих спеціалістів та плідну науково-педагогічну діяльність. |
|
![]() Юзбашева Галина Сергіївна кандидат педагогічних наук, доцент, доцент кафедри теорії і методики викладання навчальних дисциплін КВНЗ «Херсонська академія неперервної освіти», випускниця відділення аспірантури Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова (1999-2001рр). Народилася в м. Василівка Запорізької області. Вищу освіту одержала в Херсонському державному педагогічному інституті на природничому факультеті за спеціальністю «Біологія та хімія» (1972-1977 рр.) У 1998 році у цьому ж закладі здобула кваліфікацію «Магістр хімії». Має 25 річний стаж роботи в закладах середньої освіти, виховала багатьох переможців обласних, всеукраїнських і міжнародних, олімпіад з хімії. Все це сприяло науковій діяльності з теорії та методики навчання хімії і захисту у 2001 р. під керівництвом члена-кореспондента НАПН України О.Г. Ярошенко кандидатської дисертації «Тематичний контроль знань учнів з хімії в умовах рейтингового оцінювання». У 2004 р. Г.С. Юзбашева отримала вчене звання доцента. Тридцятирічній стаж післядипломної роботи направлено на подолання освітніх проблем, які виникали при викладанні природничих дисциплін; розвитку STEM-освіти на Херсонщині. Учасник у Всеукраїнських проєктах, програмах «Демократична школа», «НУШ», «STEM-освіта», «Вивчай та розрізняй: інформаційна грамотність». Як фахівець у галузі теорії і методики навчання хімії Г.С. Юзбашева знана методистами і вчителями України. Вона однією з перших в теорії та методиці навчання хімії обґрунтувала і впровадила методику рейтингового оцінювання знань учнів; є автором понад 180 наукових праць, в тому числі: 5 монографій, 6 статей в міжнародних виданнях 25 програм, 40 методичних рекомендацій, 13 посібників з грифом МОН України. Бере активну участь у загальноміністерських заходах (семінари, круглі столи, форуми, апробація нових програм і підручників, осучаснення Типового переліку засобів навчання та обладнання для навчальних кабінетів і STEM-лабораторій). Нині Г.С. Юзбашева плідно займається реалізацією концепції Нової української школи, розробкою навчально-методичного забезпечення навчання хімії у середньої освіти. |
|
![]() Філончук Зоя Володимирівна
працює в Комунальному вищому навчальному закладі «Херсонська академія неперервної освіти» Херсонської обласної ради з 2006 року. За цей час займала посади завідувача навчально-методичної лабораторії географії та економіки, старшого викладача кафедри теорії і методики викладання навчальних дисциплін. У теперішній час є доцентом кафедри теорії і методики викладання навчальних дисциплін. Основні напрями навчально-методичної діяльності Зої Володимирівни Філончук: науково-методичний супровід впровадження Державного стандарту базової середньої освіти; удосконалення та оновлення змісту, форм і методів підвищення кваліфікації вчителів географії та фінансової грамотності; сприяння реалізації творчих прагнень учнівської молоді шляхом її залучення до інтелектуальних змагань різного рівня; популяризація передового педагогічного досвіду педагогів. Має досвід тренера компетенцій підприємливості та ініціативності у рамках польсько-українського проєкту «Шкільна академія підприємливості» (2013-2015 рр.); була обласним координатором експериментального впровадження в освітній процес закладів загальної середньої освіти курсу за вибором «Фінансова грамотність», тренером з курсу «Фінансова грамотність» (2012-2019 рр.); брала участь у проєкті «Вивчай та розрізняй: інфо-медійна грамотність» (2019-2021 рр.); є обласним координатором природничої освітньої галузі та соціальної і здоров’язбережувальної освітньої галузі у проєкті всеукраїнського рівня за темою «Розроблення і впровадження навчально-методичного забезпечення для закладів загальної середньої освіти в умовах реалізації Державного стандарту базової середньої освіти» (з 2021 р.). Зоя Володимирівна постійно підвищує свій фаховий рівень. Бере активну участь у міжнародних, всеукраїнських, регіональних та обласних науково-практичних конференціях, семінарах, тренінгах. Автор понад 200 наукових, науково-методичних праць, серед яких монографії, навчально-методичні посібники, статті, тези конференцій, методичні рекомендації та розробки, авторські програми. Філончук Зоя Володимирівна неодноразово запрошувалася до участі в роботі журі ІV етапу Всеукраїнських учнівських олімпіад з географії, Всеукраїнських учнівських турнірів юних географів. Зоя Володимирівна є секретарем вченої ради академії, членом редакційної колегії науково-методичного журналу «Таврійський вісник освіти», науково-методичного журналу «Географія та економіка в рідній школі» (із січня 2018 р.), газети «Краєзнавство. Географія. Туризм». Нагороджена грамотою Управління освіти і науки Херсонської обласної державної адміністрації (наказ №147, 2003); Почесною грамотою голови Херсонської обласної державної адміністрації (наказ №201 від 21.09.2017); грамотою Міністерства освіти і науки України (наказ №116438, 2006); Нагрудним знаком Міністерства освіти і науки України «Відмінник освіти» (наказ 446-К від 28.08.2019); медаллю «Леся Українка» Національної академії педагогічних наук України (наказ №5-К від 16.05.2024). Список публікацій |
|
![]() Худенко Ольга Миколаївна кандидат педагогічних наук, доцент кафедри теорії і методики викладання навчальних дисциплін. Народилася 13 серпня 1987 року в селі Чорнобаївка Білозерського району Херсонської області. Закінчила Інститут філології і журналістики Херсонського державного університету та здобула кваліфікацію викладача української мови і літератури; учителя англійської мови та світової літератури. З 2010 по 2013 роки навчалася в аспірантурі КВНЗ «Херсонська академія неперервної освіти» зі спеціальності «13.00.04 – теорія і методика професійної освіти» й здійснювала роботу над дисертаційним дослідженням з теми «Розвиток індивідуального стилю професійної діяльності вчителів гуманітарних дисциплін у системі післядипломної освіти». Авторський доробок нараховує понад 40 статей, низку методичних рекомендацій. Коло філологічних інтересів – розвиток світової та української літератур на сучасному етапі, методичні аспекти викладання сучасної літератури. |
|
Старший викладач кафедри ![]() Шолохова Наталя Сергіївна завідувач навчально-методичної лабораторії математики, фізики, астрономії, кандидат педагогічних наук, старший викладач кафедри теорії й методики викладання навчальних дисциплін, завідувач навчально-методичної лабораторії математики, фізики та астрономії, Комунального вищого навчального закладу «Херсонська академія неперервної освіти» Херсонської обласної ради. Наталія Сергіївна Шолохова народилася 7 червня 1950 року в місті Херсоні. У 1967 році закінчила Херсонську середню школу № 19. У 1969 році вступила до Запорізького машинобудівного інституту імені В. Чубаря, а в 1974 році закінчила фізико-математичний факультет за спеціальністю «фізика» Херсонського державного педагогічного інституту ім. Н. К. Крупської. Наталія Сергіївна одружена, має дорослого сина. Життєве кредо: «Мудрість людини – це не її досвід, а власне вміння вчитися на досвіді інших». З 1974 по 1984 рік працювала вчителем, а згодом – директором Птахівської середньої школи Скадовського району. З 1984 по 1989 рік трудову діяльність продовжила у Старозбур’ївській допоміжній школі-інтернаті Голопристанського району, працювала директором школи. Проблемна школа. Працюючи директором школи, вона завжди пам’ятала, що вчитель не робить кар’єри… Він – актор, скульптор, лікар. Для колег і учнів вона зажди була досвідченим наставником, у якого вчилися, шукали поради, знаходили захист і підтримку; близькою надійною людиною, якій можна відкрити душу, довірити всі свої таємниці та знайти цілковите розуміння. І завжди націлювала вчителів на те, що ми не можемо зробити дитину щасливо, але в наших силах дати дітям прагнення до щастя, віру в те, що людина може бути щасливою. Наукову діяльність розпочала в 1989 році в Херсонському обласному інституті вдосконалення вчителів. З 1989 року по 2004 – працювала завідувачем кабінету фізики, а з 2004 – завідувач науково-методичної лабораторії фізики та астрономії Південноукраїнського регіонального інституту післядипломної освіти педагогічних кадрів. У 2006 році захистила дисертацію з теми «Формування когнітивних умінь учнів при навчанні фізики у 7–8 класах за інтерактивними технологіями» та здобула науковий ступінь кандидата педагогічних наук зі спеціальності 13.00.02. – теорія методики навчання фізики. З серпня 2012 року – старший викладач кафедри теорії і методики викладання природничо-математичних та технологічних дисциплін Комунального вищого навчального закладу «Херсонська академія неперервної освіти» Херсонської обласної ради. У цей період особливу увагу приділяє роботі з обдарованими дітьми. На базі кабінету фізики (навчально-методичної лабораторії) було проведено IV етап Всеукраїнської олімпіади з фізики (1991р., 1997р., 2013р., 2019р.). Для Херсонської області це зоряний час на теренах фізичної освіти. Учнівська команда з фізики Херсонської області входить у п’ятірку сильніших команд України. А також проводилися Всеукраїнські семінари для завідувачів кабінетами фізики обласних інститутів післядипломної освіти України. Брала участь у роботі ДЕК при ХДУ на фізико-математичному факультеті. Наталія Сергіївна мобільно реагує на освітні потреби та запити педагогів області, що сприяє зростанню їхньої професійної майстерності, як під час проведення курсів підвищення кваліфікації, так і в міжкурсовий період. Основні питання, які висвітлює на курсах: «Когнітивна освітня технологія», «Формування громадянської компетентності учнів на уроках фізики та астрономії», «Інтеграція знань з математики та природничих наук як засіб формування екологічної компетентності», «Технічне забезпечення освітнього середовища з фізики та астрономії під час дистанційного навчання», «Формування здоров’язбережувальної та екологічної компетентності учнів на прикладах чутливості людини до геліометеотропних чинників під час вивчення природничо-математичних та технологічних дисциплін», «Високоефективні технології в контексті розвивального навчання в умовах НУШ». Є автором 72 науково-методичних праць, серед них навчальні посібники, статті, тези конференцій. Особливу увагу заслуговує методична серія «Бібліотечка «Учитель-учителю». Випуск №1 — №11 для вчителів фізики, астрономії, математики, природознавства. Наталія Сергіївна вважає, що в самореалізації особистості головне значення має культура, мораль, етика, відповідальність, прилучення до творчості, самовдосконалення. Усі ці якості притаманні Наталії Сергіївні, як фахівцю, який має власний стиль навчання та спілкування. Інтелігентна, скромна, високоморальна людина, що здобуло їй повагу серед колег. Педагогічний стаж – 56 років. Науковий стаж – 36 років. Нагороджена Знаком «Відмінник освіти України», Почесними грамотами Міністерства освіти і науки України і грамотою Національної академії педагогіки України. |
|
![]() Кучеренко Алла Алімовна кандидат історичних наук, доцент, викладач кафедри теорії й методики викладання навчальних дисциплін КВНЗ «Херсонська академія неперервної освіти».У 1986 році Алла Алимівна закінчила Цюрупинську середню школу № 1 і вступила до Херсонського державного педагогічного інституту ім.Н. К. Крупської, який закінчила 1991 року з відзнакою за спеціальністю «Українська мова та література». Цього ж року була запрошена на роботу викладача кафедри української літератури Херсонського державного педагогічного інституту. Поєднувала роботу на кафедрі з роботою вчителя Цюрупинської середньої школи № 4 за направленням. З 1996 року працювала на кафедрі історії на посадах викладача, доцента, заступника декана з організаційно-виховної роботи історичного факультету Херсонського державного педагогічного університету. Працювала у складі предметної приймальної комісії з історії та в Центрі довузівської підготовки, Академічному ліцеї ім. О. В. Мішукова. З 2004 року була членом ДЕК, керівником обласної секції МАН «Етнографія», з 2005 року – головою журі секції «Етнологія». Результатом наукової діяльності став захист кандидатської дисертації 2003 року у спеціалізованій раді Харківського національного університету ім. В.Н.Каразіна з теми «Український культурно-освітній рух у Херсонській губернії в період з 1861 по 1917 рр.». У дисертації вперше в українській історіографії системно досліджено проблему зародження та розвитку у Херсонській губернії в проміжок 1861-1917 років організованого українського культурно-освітнього руху. У 2008 році отримала атестат доцента. Роботу в КВНЗ «Херсонська академія неперервної освіти» розпочала з листопада 2017 року, тому основними пріоритетними темами стають методичні розробки матеріалів з дисциплін, що забезпечують підготовку вчителів історії, правознавства, етики на курсах підвищення кваліфікації, а саме: «Формування критичного мислення на уроках історії», «Програмно-методичне забезпечення сучасного уроку з історії України», «Формування предметних та ключових компетентностей під час викладання історії». Алла Алимівна є автором програм спецкурсів для слухачів курсів підвищення кваліфікації «Громадянська освіта», що має на меті реалізацію державної політики в галузі освіти засобами громадянського виховання, підвищення рівня професійної компетентності педагогів з питань громадянського виховання дітей та учнівської молоді та пропаганду перспективного педагогічного досвіду, сучасних освітніх і виховних технологій. У 2019 році пройшла стажування в Херсонському інституті Міжрегіональної академії управління персоналом на кафедрі фундаментальних дисциплін. Під час проходження стажування був розроблений та апробований спецкурс «Використання матеріалів текстових джерел на уроках історії». За час роботи у вищій школі Алла Алимівна займається науковою та методичною діяльністю. Результати цієї роботи знайшли відображення більш як у 80 публікаціях наукового та науково-методичного характеру. Вона є членкинею Херсонської спілки краєзнавців України з 2012 року. Стаж педагогічної роботи 28 років, у вищих навчальних закладах освіти ІV рівня акредитації 24 роки. За науково-педагогічну діяльність отримала нагороди: Почесні грамоти Херсонського міського голови, Почесна грамота Міністерства освіти і науки України. |
|
![]() Чух Ганна Павлівна викладачка кафедри теорії й методики викладання навчальних дисциплін. У 1992 році здобула освіту в Херсонському державному педагогічному інституті ім. Н.К. Крупської за спеціальністю «Українська мова й література». Має кваліфікаційну категорію «спеціаліст вищої категорії» та педагогічне звання «учитель-методист». З 2017 р. – здобувачка вищої освіти доктора філософії поза аспірантурою КВНЗ «Херсонська академія неперервної освіти». Коло наукових інтересів Чух Г.П. – історія педагогіки, методика викладання української мови і літератури. Авторка близько 60 публікацій, серед яких – статті у фахових виданнях, науково-методичних журналах, методичні рекомендації, посібники для вчителів, програма спецкурсу. |
|
![]() Шуляр Василь Іванович доктор педагогічних наук (2015), кандидат педагогічних наук (2004 р.), доцент (2005 р.), заслужений учитель України (2000 р.), «Учитель року – 2000», «Відмінник освіти України» (1991 р.), «Людина року. Городянин року» у номінації «Наука і вища школа» (2021 рік, м. Миколаїв); переможець Всеукраїнського конкурсу «Досвід освітян» (1997-1998 н.р.) – II премія, Всеукраїнського конкурсу освітян «Мій урок – 2000»; грамота Академії педагогічних наук України (2007), почесний диплом Четвертої виставки-презентації освіта України «Інноваційні технології навчання» (30 жовтня – 1 листопада 2007 р.), почесний диплом 11 міжнародної виставки навчальних закладів «Сучасна освіта в Україні: 2008» (27-29.02.2008 р. м. Київ), почесний диплом Третьої міжнародної виставки «Сучасні заклади освіти — 2012» (1-3 березня 2012 р., м. Київ). Освіта: вища, Миколаївський державний педагогічний інститут імені В. Г. Бєлінського, 1981 р., філологічний факультет, спеціальність «учитель української мови і літератури». Трудова діяльність:
22 травня 2015 року у спеціалізованій раді Херсонського державного університету захистив докторську дисертацію «Теоретико-методичні засади сучасного уроку української літератури в основній і старшій школі». Член редакційної колегії журналів «Українська література в загальноосвітній школі», «Дивослово» (Українська мова й література в навчальних закладах), «Вересень. Науковий часопис» (МОІППО). Коло наукових інтересів: методика літератури в середній і вищій школі; вивчення літератури в системі профільної диференціації; літературна освіта в системі дошкілля та початкової школи; стратегії сучасного уроку літератури; філософія літературної освіти та сучасного уроку; формування компетентних суб’єктів літературної освіти; розвиток професійно-фахової компетентності словесника в системі підвищення кваліфікації; ІТ-технології в системі літературної освіти; медіаосвіта і сучасний читач; бібліотечна та музейна педагогіка; ідеї В. Сухомлинського в методиці літератури; методика літературного краєзнавства та ін. Публікації. Автор понад 700 публікацій, 72 одноосібних і 21 у співавторстві монографій і посібників: «Сучасний урок української літератури: теорія, методика, технологія», «Стратегії літературної освіти школярів у системі профільного навчання», «Сучасний урок літератури: технологічні моделі», «Сучасний урок української літератури», «Компетентний випускник-читач: модель, система компетенцій, критерії оцінювання», «Планування літературної освіти школярів: технологічна концепція», «Сучасний урок літератури в умовах 12-річної школи: 5-9 класи», «Літературна освіта старшокласників в умовах профільної диференціації: технологічна концепція», «Методична лоція: бібліографічний путівник учителя літератури», «Вивчення літературної теми в основній школі», «Валеологічні стратегії сучасного уроку літератури в умовах природовідповідної (ноосферної) освіти» та ін.; у співавторстві: «Методика викладання літератури: термінологічний словник», «Підготовка майбутнього вчителя до впровадження педагогічних технологій», «В. О. Сухомлинський – майбутньому педагогу», «Учень-читач і вчитель-фасилітатор в умовах 12-річної школи», «Інтеграція у процесі вивчення літератури», «Педагогічна майстерність: проблеми, пошуки, перспективи» та ін.; ініціатор та автор проектів і програм: «Імена МДУ: філологічний факультет», «Урок літератури: дебют», «Заслужений освітянин Миколаївщини», «Інтелектуали України – творчому Вчителеві»; «Філологічні студії (для вчителів-україністів профільної школи)»; Філолого-краєзнавчо-культурологічний проект-конкурс із використанням інформаційно-комунікативних технологій «Стежками долі Шевченка» (до 200-річчя з дня народження Тараса Григоровича Шевченка) – для учнів, студентів, магістрантів на 2009-2014 р.р.; освітньо-культурологічний проект «Особистості вітчизняної культури» та Е-журнал «Шевченку – 200». За період війни підготовлено 30 практико-орієнтованих монографій для освітньої «Мовно-літературної галузі» та із проблем формування освітньо-безпекової компетентності. Об’єднувальним серії видань є слоган: «Методика літератури, умотивована любов’ю». |
|
![]() Васильєва Наталія Олегівна кандидат біологічних наук, доцент кафедри теорії й методики викладання навчальних дисциплін КВНЗ «Херсонська академія неперервної освіти». Закінчила у 2008 році Херсонський державний університет за спеціальністю «ПМСО. Біологія. Хімія» та здобула кваліфікацію викладача біології; вчителя хімії, валеології та основ екології. У 2012 році закінчила ДВНЗ «Запорізький національний університет» за спеціальністю «7.01020302. Фізична реабілітація» та здобула кваліфікацію викладача фізичного виховання і спорту, фахівця з фізичної реабілітації. Кандидат біологічних наук з 2013 року. Дисертацію захищено «12» грудня 2013 року у спеціалізованій вченій раді Таврійського національного університету імені В.І. Вернадського на тему «Електрична активність та кровообіг головного мозку хлопчиків з різними темпо-ритмічними характеристиками мовлення» Має 4 публікації, які включені до наукометричних баз зокрема 1 Scopus та 3 Web of Science Core Collection; 11 наукових публікацій у наукових виданнях, включених до переліку наукових фахових видань України (категорія Б); та близько 40 науково-методичних праць. Учасник Всеукраїнських конференцій та семінарів. Учасник Міжнародних конференцій м. Падерборн (Німеччина, 2015-2017), м. Тбілісі (Грузія, 2014, 2016), м. Батумі (Грузія, 2014, 2016), м. Констанца (Румунія, 2016), м. Варна (Болгарія, 2015), м. Больцано (Італія, 2015, 2016), XIІІ Міжнародна науково-практична конференція «Адаптаційні можливості дітей та молоді» Одеса, 10-11 вересня 2020 р. Приймала участь в науковому міжнародному стажуванні International Educational Education Project «Institute of Internatinal Academic and Scientific Cooperation» з 4.02.2017 по 08.02.2017 в м. Варшава, Польща (сертифікат № 02-17-07 від 8.02. 2017 року). Учасник міжнародного стажування «The system of quality assurance of education at Paderborn University» в університеті Падерборн (м. Падерборн, Німеччина) з 4.12.2017 по 8.12.2017 року (сертифікат РВ № 23). Приймала участь в дистанційному міжнародному стажуванні «New and innovative methods» о 20 травня 2020 року (сертифікат № NR 2245/MSAP/2020). Отримала сертифікат, який підтверджує достатньо високий рівень володіння іноземною мовою В 2, у 2020 році (червень 2020 року). |
|
![]() Гаврилова Катерина Юріївна кандидат юридичних наук, доцент, доцент кафедри теорії й методики викладання навчальних дисциплін (заступник начальника головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Херсонській області, полковник служби цивільного захисту). Народилась у місті Херсоні у 1984 році. У 2006 році закінчила Одеський національний університет імені І. І. Мечникова і здобула вищу освіту за спеціальністю «Правознавство» та кваліфікацію юриста. З 2006 року прийнята на службу до Головного управління МНС України в Херсонській області, з присвоєнням спеціального звання лейтенант внутрішньої служби. Цього ж року прийнята на роботу (за сумісництвом) до Міжрегіональної академії управління персоналом (м. Херсон) на посаду викладача правових дисциплін. З 2006 року й до теперішнього часу проходить службу в МНС, ДСНС України на різних посадах. У березні 2016 року наказом Державної служби України з надзвичайних ситуацій присвоєно спеціальне звання «підполковник служби цивільного захисту». 2012 року захистила дисертаційне дослідження на тему «Кримінальна відповідальність за порушення правил поводження з вибуховими легкозаймистими та їдкими речовинами або радіоактивними матеріалами» за спеціальністю 12.00.08 Кримінальне право і кримінологія; кримінально-виконавче право та присуджено науковий ступень кандидата юридичних наук; 2014 році присвоєно вчене звання доцента. З 2018 року прийнята на роботу (за сумісництвом) до Комунального вищого навчального закладу «Херсонська академія неперервної освіти» Херсонської обласної ради на посаду старшого викладача кафедри теорії й методики викладання навчальних дисциплін. Пріоритетними напрямами наукової роботи на сучасному етапі Катерина Юріївна уважає дослідження теоретичних та практичних аспектів вивчення вимог трудового законодавства в системі освіти, на що й спрямована тематика науково-методичних публікацій: укладання колективного договору, укладання трудового договору (контракту) для керівників, науково-педагогічних, педагогічних та інших працівників закладів освіти. Під час курсової підготовки, науково-практичних семінарів, тренінгів розглядає особливості управлінської діяльності керівника закладу освіти, застосування трудового законодавства на практиці тощо. На заняттях постійно впроваджує сучасні підходи до організації освітньного процесу, поєднує фундаментальні психолого-педагогічні знання з активізацією пізнавальної діяльності слухачів засобами інтерактивних методів навчання. У магістратурі викладає дисципліну «Фінансово-економічні та правові аспекти управління закладом освіти». Матеріал лекцій та практичних занять спрямований на ознайомлення слухачів з вимогами трудового законодавства, застосуванням трудових правовідносин на практиці в закладах освіти. Знання трудового законодавства працівниками освіти дає змогу практично використовувати у повсякденної діяльності та уникнути порушення законодавства України. 2018 році нагороджена відомчою заохочувальною відзнакою: нагрудним знаком «За відзнаку в службі» наказом Міністра внутрішніх справ України. Є автором 16 публікацій, зокрема: 7 статей у наукових фахових виданнях, матеріалах конференцій, методичних рекомендацій. На даний час продовжується робота щодо написання монографії та інших наукових публікації. |
|
![]() Захар Ольга Германівна народилася 12 квітня 1975 року в м. Миколаєві. У 1996 році закінчила Миколаївський державний педагогічний інститут за спеціальністю учитель математики, інформатики та обчислювальної техніки. у 2007 році закінчила Центральний інститут післядипломної педагогічної освіти, повна вища освіта за спеціальністю «Управління навчальним закладом», отримала кваліфікацію – керівник навчального закладу. У 2016 році захистила дисертацію з теми “Методична система підвищення кваліфікації вчителів інформатики із застосуванням технологій дистанційного навчання” захищено 08 червня 2016 року на спеціалізованій вченій раді Д 26.133.06 Київського університете імені Бориса Грінченка за спеціальністю 13.00.04 – теорія і методика професійної освіти. О. Г. Захар має близько 60 наукових і навчально-методичних публікацій, з них 2 – у виданнях, які входять до наукометричної бази Scopus та Web of Science. О. Г. Захар є співавтором Типової програми підвищення кваліфікації керівників закладів загальної середньої освіти, сертифікованим тренером Google, тренером для підвищення кваліфікації педагогічних працівників для реалізації Державного стандарту базової середньої освіти. У 2024 році пройшла навчання за програмою підготовки тренерів для навчання супервізорів у сфері загальної середньої освіти за програмою підготовки надавачів послуг з професійної підтримки та допомоги педагогічним працівникам (здійснення супервізії). |
|
![]() Лукичова Наталя Сергіївна народилася 17 грудня 1990 року в м. Херсоні. Дитинство провела у с. Раківка Бериславського району Херсонської області, де здобула повну загальну середню освіту. У 2012 році закінчила Херсонський державний університет, програма підготовки спеціаліста, спеціальність “Фізико-математичні науки . Математика”, кваліфікація “Математик. Вчитель математики. Вчитель інформатики”. З 2024 року здобуває ступінь вищої освіти “Магістр” за освітньо-професійною програмою “Управління закладом освіти”, спеціальність “Менеджмент галузі знань”. Професійна діяльність: Досягнення та нагороди: Наукова та педагогічна діяльність: |