Page 109 - Від інституту удосконалення вчителів до академії неперервної освіти

ДО 75-РІЧЧЯ АКАДЕМІЇ

РЕКТОРАТ

АНАТОЛІЙ МИКОЛАЙОВИЧ ЗУБКО
доктор філософії, професор, ректор, професор кафедри педагогіки
й менеджменту освіти, Заслужений працівник освіти України, член
Української спілки воїнів Афганістану, член ради ректорів ВНЗ України
Анатолій Миколайович Зубко народився 1 січня 1951 року в селі Засілля
Миколаївської області в родині сільських інтелігентів.
Після закінчення Микільської середньої школи вступив до Херсонського дер-
жавного педагогічного інституту ім. Н. К. Крупської на фізико-математичний
факультет. Трудову діяльність розпочав, працюючи учителем фізики Львівської
школи-інтернату Бериславського району Херсонської області, а згодом – Херсонської
середньої школи № 36.
З 1976 до 1988 року Анатолій Миколайович у своїй професійній діяльності на
різних посадах опікувався питаннями розвитку освіти Херсонської області. Провідна
мета діяльності полягала в якісному проведенні реформ загальноосвітньої та
професійної школи, забезпеченні скоординованої діяльності всіх ланок освіти.
Про ефективність такої роботи свідчать результати: Херсонщина посіла друге місце
в Україні в соцзмаганнях серед навчальних закладів.
З 1988 по 1999 рік А. М. Зубко очолював обласне управління освіти. Увесь цей
період освіта Херсонської області перебувала в умовах постійної модернізації, що
була зумовлена реаліями життя: відкриття шкіл нового типу для підтримки
обдарованої молоді (фізико-технічний ліцей, Херсонський обласний ліцей
Херсонської обласної ради, ліцей журналістики бізнесу і права, Академічний ліцей
при Херсонському державному університеті, Таврійський ліцей мистецтв, чоловіча
гімназія) та позашкільних навчальних закладів; підтримка професійно-технічних
навчальних закладів; удосконалення роботи закладів вищої освіти (створення
недержавних ВНЗ, відкриття нових факультетів, спеціальностей); уведення нових
предметів у навчально-виховний процес ЗНЗ; заснування освітянської газети
«Джерела» та багато інших інноваційних змін. Саме в цей час в області за ініціативи
Анатолія Миколайовича створено Музей села, хліба, матері.
Знаковою подією для всієї освітянської спільноти Херсонщини у цей період
стало створення першого інституту удосконалення вчителів за індивідуальним
проектом, що передбачав будівництво навчального комплексу та санаторію-
профілакторію для вчителів, які перебувають на курсах підвищення кваліфікації.
У цей час інноваційні ідеї Анатолія Миколайовича щодо розвитку освітньої
галузі втілюються і в науковій діяльності, оприлюднюються на конференціях,
семінарах, міжнародних форумах. Працюючи з 1993 року за сумісництвом
у Херсонському обласному інституті удосконалення вчителів, він на високому
професійному рівні викладав на курсах підвищення кваліфікації педагогічних кадрів,
опублікував низку наукових праць. Плідна наукова робота сприяла тому, що
рішенням вченої ради Херсонського обласного інституту удосконалення вчителів від
26 січня 1993 року йому присвоєно вчене звання доцента.
У 1999 році Анатолія Миколайовича призначено на посаду директора
Південноукраїнського регіонального інституту післядипломної освіти педагогічних
кадрів. Змінюючи на краще навчальний заклад, він не полишав наукової діяльності.
Його новітні педагогічні ідеї втілилися в кандидатську дисертацію з теми
«Організаційно-педагогічні умови удосконалення навчального процесу в системі
підвищення кваліфікації педагогічних кадрів», яка була успішно захищена
у 2002 році.
Плідна організаторська й наукова діяльність відзначаються перспективністю

107